НАЗВА¶

wcd - довільна зміна каталогу (Wherever Change Directory)

засіб для зміни каталогу (chdir) у DOS та Unix

КОРОТКИЙ ОПИС¶

    wcd [параметри] [каталог]

ОПИС¶

    wcd Desk

    *       відповідає будь-якій послідовності символів (нульової або більшої довжини)
    ?       відповідає довільному символу
    [НАБІР] відповідає довільному символу з вказаного набору,
    [!НАБІР] або [^НАБІР] відповідає будь-якому символу, що не належить до вказаного набору.

    wcd *top

    wcd *top*

    wcd [a-c]*

    wcd me/Desk

    wcd src*/*1?/a*2

    wcd -g

    wcd ..

    wcd d:games

ПАРАМЕТРИ¶

-a

Додати поточний шлях до типового файла ієрархії.

За допомогою цього параметра можна швидко додати поточний шлях до типового файла ієрархії каталогів. Повторне сканування усього диска у певних випадках може бути досить тривалою справою.

-aa

Додати поточний і усі батьківські шляхи до типового файла ієрархії каталогів (treedata).

-A ШЛЯХ

Сканувати ієрархію каталогів, починаючи з каталогу ШЛЯХ, і дописати усі виявлені каталоги до файла ієрархії каталогів (treedata). Приклади:

    wcd -A .
    wcd -A /home -A /etc
    wcd -A d: -A e: -A \\server\share
    

У Windows можна виконати сканування усіх каталогів спільного використання на сервері локальної мережі Windows за допомогою такої команди: "wcd -A \\назва_сервера".

Див. також параметри -S, -s та -E.

-b

Заблокувати поточний шлях.

Wcd додає поточний шлях до файла блокування. Це означає, що wcd ігноруватиме усі відповідники з поточного каталогу і усіх його підкаталогів.

Файл блокувань (ban) можна редагувати у текстовому редакторі. Передбачено підтримку символів-замінників. Відповідність назв встановлюється за абсолютними шляхами.

Заблоковані шляхи не виключаються зі шляхів сканування диска. Щоб виключити заблоковані шляхи, скористайтеся параметром -xf.

-c, --direct-cd

Безпосередній режим CD. Типово, wcd працює так:

    1. Спробувати знайти відповідник у файлах ієрархії (treedata).
    2. Якщо нічого не знайдено, спробувати відкрити каталог, назву якого було введено.
    

У безпосередньому режимі CD wcd виконує обробку запиту у зворотному порядку.

    1. Cпробувати відкрити каталог, назву якого було введено.
    2. Якщо не вдалося, знайти відповідник у файлах ієрархії (treedata).
    

-d ДИСК

Встановити диск для файла стосу і переходу (лише для DOS).

Типово, файл стосу та скрипт переходу зберігаються на диску C:, якщо не встановлено значення змінної середовища HOME. Цим параметром можна скористатися, якщо диск C: захищено від запису. Цей параметр слід вказувати перед параметрами роботи зі стосом -, + та =.

-e

Додати поточний шлях до додаткового файла ієрархії.

За допомогою цього параметр можна швидко додати поточний шлях до додаткового файла ієрархії.

-ee

Додати поточний і усі батьківські шляхи до додаткового файла ієрархії каталогів (treedata).

-E ШЛЯХ

Сканувати ієрархію каталогів, починаючи з каталогу ШЛЯХ, і дописати усі виявлені каталоги до додаткового файла ієрархії каталогів (treedata). Див. також параметри -A та -S.

-f ФАЙЛ

Прочитати файл даних ієрархії каталогів ФАЙЛ. Не виконувати читання з типового файла ієрархії каталогів.

+f ФАЙЛ

Прочитати дані з файла ієрархії каталогів ФАЙЛ на додачу до даних з типового файла даних ієрархії каталогів.

-g

Графічний інтерфейс (лише у версії з інтерфейсом на основі curses).

Wcd запускає текстовий «графічний» інтерфейс на основі curses. Користувач може вибрати каталог за допомогою повноекранного інтерактивного навігатора ієрархією каталогів. Передбачено навігацію і пошук у стилі vim(1).

Якщо рядок пошуку не вказано, wcd показує усю ієрархію каталогів з типового та додаткового файлів даних ієрархії.

Якщо рядок пошуку вказано, список відповідників буде показано як ієрархію каталогів.

Типове компонування ієрархії подібне до компонування каталогів у початковій версії NCD у DOS. Різниця у компонуванні полягає у тому, що у NCD усі каталоги одного рівня було вирівняно однаковим відступом у всьому дереві. Це було можливим у NCD, оскільки максимальна довжина назви каталогу у DOS дорівнювала 12 (8.3) символам. У сучасних операційних системах назви каталогів можуть бути дуже довгими і різниця у довжинах може бути дуже великою. Тому теки однакового рівня вкладеності не вирівняно за однією лінією за усією ієрархією каталогів у wcd, а лише за гілками ієрархії. Отже, під час руху вгору-вниз ієрархією каталогів користувач спостерігатиме за зсувами списку у різні боки.

Навігаційна поведінка у wcd абсолютно збігається з початковою версією NCD. Наприклад, якщо ви натиснете клавішу зі стрілкою вниз, ви перейдете до наступного каталогу з тим самим рівнем вкладеності, переходячи гілками ієрархії. Це пришвидшує навігацію ієрархією каталогів.

Поведінку засобу навігації можна змінити за допомогою параметрів -Ta, -TC та -Tc.

-gd

Створити дамп файлів ієрархії каталогів (treedata) і вивести дані до стандартного виведення (stdout).

-G ШЛЯХ

Записати скрипт переходу у каталозі ШЛЯХ. Наприклад, у Unix, "wcd -G ШЛЯХ" призведе до запису скрипту переходу до ШЛЯХ/wcd.go.

-GN, --no-go-script

Не створювати скрипт переходу. Цим параметром можна скористатися у поєднанні з параметром -j, якщо з якихось причин створення wcd скрипту переходу є небажаним.

-h, --help

Показати довідку щодо використання і завершити роботу.

-i, --ignore-case

Ігнорувати регістр символів. У версіях wcd для DOS та Windows така поведінка є типовою. У версіях для Unix/Cygwin регістр типово враховується.

+i, --no-ignore-case

Брати до уваги регістр символів. Див. також параметр -i.

-I, --ignore-diacritics

Ігнорувати діакритичні знаки для писемностей на основі латиниці. Програма вважатиме літери з діакритичними знаками еквівалентними до їхніх відповідників без діакритичних знаків. Передбачено підтримку таких кодувань латиниці: CP437, CP850, CP852, CP1250, CP1252, ISO-8859-1, ISO-8859-2 та Unicode Latin-1, Latin Extended-A, а також Latin Extended-B. Див. також <https://uk.wikipedia.org/wiki/Діакритичний_знак>

+I, --no-ignore-diacritics

Брати до уваги діакритичні позначки (типово). Див. також параметр -I.

-j, --just-go

Режим простого переходу.

У цьому режимі wcd не показуватиме списку, якщо для вказаної назви буде знайдено декілька відповідників. Wcd просто перейде до першого ж відповідника. Якщо wcd буде викликано знову з тими самими аргументами, програма змінить каталог на наступний пункт у списку тощо.

Wcd виведе назву каталогу, що якого переходитиме до стандартного виведення (stdout). Отже можна скористатися декількома способами встановлення. Можна створити таку функцію для сумісної з POSIX командної оболонки:

    wcd ()
    {
        cd "$($HOME/bin/wcd.exe -j $@)"
    }
    

Якщо ви користуєтеся застарілою командною оболонкою, у якій не передбачено підтримки заміни команди «$()», вам доведеться скористатися підставлянням команди у застарілому стилі з одинарними відкривними лапками.

    wcd ()
    {
        cd "`$HOME/bin/wcd.exe -j $@`"
    }
    

У системах Windows, якщо використано командну оболонку 4NT, можна створити такі альтернативні назви:

    alias wcd `cd %@execstr[wcdwin32.exe -z 0 -j %1]`
    

Подібний метод усуває потребу у скрипті переходу, отже, параметр -j можна використати у поєднанні з параметром -GN.

-k, --keep-paths

Зберігати шляхи.

Зберігати шляхи до файла даних ієрархії каталогів, якщо wcd не може перейти до відповідного каталогу. Типовою поведінкою програми є вилучення шляхів з файла даних ієрархії, якщо wcd не може перейти до відповідного каталогу. Якщо буде використано цей параметр, програма не вилучатиме відповідних записів каталогів.

-K, --color

Використовувати кольори у графічному режимі.

-l АЛЬТЕРНАТИВНА НАЗВА

Надати поточному шляху альтернативну назву АЛЬТЕРНАТИВНА НАЗВА. Wcd запише поточний шлях з його альтернативною назвою до файла альтернативних назв. Альтернативні назви з різним регістром символів вважаються різними.

-ls

Показати назву файла псевдонімів і вивести список усіх альтернативних назв (псевдонімів).

-m КАТАЛОГ

Створити каталог і додати його до файла даних ієрархії.

-L, --license

Вивести дані щодо умов ліцензування.

-M КАТАЛОГ

Створити каталог і додати його до додаткового файла даних ієрархії.

-n ШЛЯХ

Прочитати відносний файл даних ієрархії каталогів з каталогу ШЛЯХ.

Не виконувати читання з типового файла даних ієрархії каталогів. Файл даних відносних шляхів до каталогів має бути вже створено за допомогою параметра wcd +S. Крім того, ШЛЯХ може безпосередньо вказувати на файл.

Приклад. Припустімо, що іншу систему змонтовано до точки монтування "/mnt/network":

    wcd -n /mnt/network src
    

Wcd відкриває файл даних відносних шляхів до каталогів у "/mnt/network/". У цьому файлі містяться шляхи відносно відповідного каталогу.

+n ШЛЯХ

Прочитати дані з файла даних відносної ієрархії каталогів на додачу до даних з типового файла даних ієрархії каталогів. Див. параметр -n.

-N, --numbers

Використовувати числа замість літер.

Wcd з інтерфейсом на основі conio або curses (див. розділ щодо інтерфейсів) типово показує список варіантів з пунктами, позначеними літерами. Якщо використано параметр -N, пункти у списку буде пронумеровано. Незалежно дві параметра -N, користувач може натиснути клавішу з літерою або номером для вибору пункту зі списку відповідників.

-o

Використовувати інтерфейс stdin/stdout.

Якщо з певних причин інтерфейсом на основі conio або curses у wcd не можна або не бажано користуватися, користувач може перемкнути програму на інтерфейс stdin/stdout за допомогою параметра -o.

-od, --to-stdout

Вивести усі відповідники до stdout.

-q, --quiet

Менше повідомлень. Останній відповідник не виводиться до консолі.

-r КАТАЛОГ

Вилучити каталог і відповідний запис з файла даних ієрархії каталогів.

Якщо каталог є порожнім, wcd вилучить його і спробує вилучити відповідний запис з файла даних ієрархії каталогів.

-rmtree КАТАЛОГ

Рекурсивно вилучити каталог і відповідні записи з файла даних ієрархії каталогів.

Wcd вилучить каталог та усі його підкаталоги та файли і витре записи відповідних каталогів з файла даних ієрархії каталогів.

-s

Виконати сканування або повторне сканування диска, починаючи з каталогу $HOME. Якщо значення змінної HOME не визначено, сканування диска виконуватиметься, починаючи з кореневого каталогу, /.

Наявний типовий файл даних ієрархії каталогів буде перезаписано.

Типовий каталог сканування можна перевизначити за допомогою змінної середовища "WCDSCAN". Див. розділ «ЗМІННІ СЕРЕДОВИЩА».

-S ШЛЯХ

Виконати сканування ієрархії каталогів, починаючи з каталогу ШЛЯХ, і перезаписати типовий файл даних ієрархії каталогів. Див. також параметри -A, -s та -E. Наприклад, з параметром -A ви можете створити типовий файл даних ієрархії каталогів за вашим вибором. Приклади:

Unix:

    wcd -S /
    wcd -S /home -A /etc -A /usr
    

DOS/Windows:

    wcd -S c:/
    wcd -S c: -A d: -A \\server\share
    

У версіях для Windows можна виконати сканування усіх каталогів спільного використання на сервері локальної мережі Windows за допомогою такої команди: "wcd -S \\назва_сервера".

+S ШЛЯХ

Сканувати диск, починаючи з каталогу ШЛЯХ, і замінити відносні шляхи у файлі даних відносної ієрархії каталогів. Цей файл використовується, якщо додано параметри -n і +n. Приклад: "wcd -n ШЛЯХ джерело".

-t

Не вилучати із записів рядок тимчасового каталогу монтування, "/tmp_mnt" (лише у Unix)

Типово, wcd вилучає "/tmp_mnt/" з відповідників. Каталог "/tmp_mnt" використовується засобом автоматичного монтування. Таку обробку можна вимкнути за допомогою параметра -t.

-T, --ascii-tree

Малювати ієрархію за допомогою символів ASCII. Скористайтеся цим параметром, якщо символи малювання ліній у терміналі буде показано з помилками.

-Ta, --alt-tree-nav

Альтернативний режим навігації у форматі графічної ієрархії каталогів.

У типовому режимі компонування ієрархії у стилі NCD параметр -Ta вимикає перехід до непов’язаних каталогів.

У режимі компактної ієрархії альтернативний режим робить навігацію подібною до навігації у програмах для керування файлами з графічним інтерфейсом, зокрема Провіднику Windows або KDE Konqueror у Linux. Натискання клавіш зі стрілками вгору і вниз пересуває позначення теки на один рядок вгору або вниз. Першим натисканням клавіші зі стрілкою ліворуч можна згорнути підтеки, наступне натискання — перехід ліворуч.

Перемкнутися між режимами типової і альтернативної навігації без перезапуску програми можна за допомогою натискання комбінації клавіш Shift-A.

Якщо увімкнено режим альтернативної навігації, у нижньому правому куті екрана ви побачите літеру «A».

-TC, --center-tree

Центрований режим перегляду у графічній ієрархії. Позначений каталог залишається посередині екрана. Центрований режим можна увімкнути або вимкнути за допомогою натискання клавіші «t» у режимі графічної ієрархії.

Стандартний нецентрований режим, який мінімізує рух самої ієрархії на екрані, аналогічний до оригінального режиму NCD.

-Tc, --compact-tree

Типово, «графічну» ієрархію буде намальовано у той самий спосіб, як це робила початкова версія NCD для DOS. У DOS шлях до каталогу може складатися не більше ніж з 66 символів. Використання сучасної структури каталогів, без обмежень на довжину шляхів, може призвести до значного перевищення ширини ієрархії. Щоб подолати ці труднощі, wcd може малювати ієрархію каталогів у компактному форматі, подібному до формату більшості програм для керування файлами з графічним інтерфейсом, по одній теці на рядок. Увімкнути відповідний режим можна за допомогою параметра -Tc або перемикання натисканням клавіші «m».

-Td, --cjk-width

У застарілих шрифтах для показу ієрогліфів східноазійських мов (китайської, японської та корейської) частина символів ієрогліфів та символів малювання ліній займають дві позиції замість звичайної для Unicode ширини цих символів у одну позицію. Прикладами таких шрифтів є растровий шрифт Chinese CP936 для Windows та шрифт Simsun. За допомогою цього параметра можна забезпечити правильний показ графічної ієрархії каталогів з використанням застарілих шрифтів з ієрогліфами.

Якщо увімкнено режим ієрогліфів, у нижньому правому куті екрана ви побачите літеру «C».

-u КОРИСТУВАЧ

Сканувати файл даних ієрархії іншого користувача, КОРИСТУВАЧ, не сканувати типовий файл ієрархії поточного користувача. Див. також розділ ЗМІННІ СЕРЕДОВИЩА, а саме запис щодо змінної WCDUSERSHOME.

У Unix/Cygwin базовим каталогом для домашніх каталогів користувачів вважається "/home". Wcd шукатиме файли "/home/USER/.treedata.wcd" та "/home/USER/.wcd/.treedata.wcd", саме у цьому порядку, і читатиме дані з першого ж із цих файлів, який буде знайдено і який виявиться придатним до читання. У DOS/Windows базовим каталогом для домашніх каталогів користувачів вважається "\\users", отже, wcd намагається прочитати дані з файлів "\\users\USER\treedata.wcd" та "\\users\USER\.wcd\treedata.wcd".

+u КОРИСТУВАЧ

Прочитати дані з типового файла ієрархії каталогів користувача КОРИСТУВАЧ на додачу до даних з типового файла даних ієрархії каталогів вашого користувача.

-v, --verbose

Показувати докладні повідомлення. З цим параметром wcd виводитиме усі фільтри, блокування та виключення.

-V, --version

Показати дані щодо версії і завершити роботу.

-w, --wild-match-only

Встановлення відповідність для неточних відповідників, лише якщо використано символи-замінники.

-x ШЛЯХ

Виключити ШЛЯХ зі сканування.

Якщо буде використано цей параметр, wcd виключить шлях з назвою ШЛЯХ та усі його підкаталоги з переліку шляхів для сканування диска. Передбачено підтримку символів-замінників та встановлення відповідності за абсолютними шляхами. Параметр -x у команді можна використовувати декілька разів.

    wcd -x <шлях1> -x <шлях2> -s
    

Параметр -x слід вказувати до усіх параметрів сканування (-s, -S, +S, -A, -E).

У системах DOS/Windows слід вказати літеру диска, якщо не визначено змінної середовища HOME або WCDHOME. Приклад:

    wcd -x c:/temp -S c:
    

У інших випадках літеру диска не слід вказувати.

    wcd -x /temp -s
    

-xf ФАЙЛ

Виключити зі сканування усі шляхи, вказані у файлі ФАЙЛ.

Якщо використано цей параметр, wcd виключить усі шляхи зі списку у файлі ФАЙЛ та усі підкаталоги цих шляхів зі сканування диска. Передбачено підтримку символів-замінників та встановлення відповідності за абсолютними шляхами. Шляхи має бути вказано по одному на рядок. Слід пам’ятати, що wcd ігноруватиме початкові та завершальні пробіли у рядку, оскільки такі пробіли є некоректними символами у назвах каталогів. Параметр -xf можна вказувати декілька разів. Якщо ви хочете виключити усі заблоковані шляхи зі сканування, можна зробити так (приклад для wcd у unix):

    wcd -xf ~/.ban.wcd -s
    

Передбачено підтримку символів-замінників. Наприклад, щоб виключити усі каталоги Subversion з файлами, призначеними для адміністрування копії сховища, додайте рядок "*/.svn".

Параметр -xf слід вказувати до усіх параметрів сканування (-s, -S, +S, -A, -E).

-y, --assume-yes

Вважати відповіддю на всі питання «так».

Wcd не проситиме користувача підтвердити дію відповіддю «так» або «ні», відповіддю завжди вважається «так». Цей параметр можна поєднати з параметром -rmtree. Параметр слід вказувати до параметрів, використання яких може призвести до появи питань, на які має відповідати користувач.

-z ЧИСЛО

Встановити для максимального розміру стосу значення ЧИСЛО.

Типовим розміром стосу є 10. Дії зі стосом можна вимкнути встановленням значення 0. Цей параметр слід використовувати перед будь-якими іншими параметрами, що призводять до дій зі стосом (-,+,=). Якщо цього не зробити, стосу буде повернуто типовий розмір 10.

Правильна команда:

    wcd -z 50 -
    

Новим розміром стосу буде 50, wcd перейде на один крок назад у стосі. Помилковою була б така команда:

    wcd - -z 50
    

Wcd повернеться на один каталог назад у стосі, розміру ж стосу буде повернуто типове значення 10. Параметр -z 50 буде проігноровано.

Додайте цей параметр як перший параметр до альтернативної команди wcd або функції, де ця програма використовується. Приклад для сумісних з POSIX командних оболонок:

    wcd ()
    {
        wcd.exe -z 50 "$@"
        . ${WCDHOME:-${HOME}}/bin/wcd.go
    }
    

-[ЧИСЛО]

Повернутися на ЧИСЛО пунктів назад у стосі. Типовим є значення у один пункт.

Повернутися на один каталог назад. Команда "wcd -" поверне вас на один каталог назад. Щоб повернутися на більшу кількість кроків, додайте до неї кількість кроків. Приклад: "wcd -3". Перехід стосом каталогів є циклічним.

+[ЧИСЛО]

Перейти вперед на ЧИСЛО пунктів у стосі. Типовим є значення у один пункт.

Перейти вперед на один каталог. Команда "wcd +" призведе до переходу на один каталог вперед. Щоб повернутися на більшу кількість кроків, додайте до неї кількість кроків. Приклад: "wcd +2". Перехід стосом каталогів є циклічним.

=

Показати стос.

Скористайтеся цим параметром, якщо ви призабули скільки пунктів залишилося попереду і позаду у стосі. У відповідь на команду з цим параметром програма виведе вміст стосу для наступного вибору номера пункту. Поточне місце у стосі буде позначено зірочкою, "*".

ВСТАНОВЛЕННЯ¶

Поточний робочий каталог командної оболонки Unix можна змінити лише за допомогою вбудованої команди cd(1). Тому програму завжди викликають функцією або за альтернативною назвою. Ця функція або альтернативна назва зберігається у скрипті командної оболонки (скрипті переходу), який створюється програмою wcd. Wcd може працювати лише після визначення функції або альтернативної назви.

Іншим варіантом внесення змін до поведінки встановленої вами програми є визначення значень змінних середовища HOME та WCDHOME. Див. розділ ЗМІННІ СЕРЕДОВИЩА.

    wcd ()
    {
        PATH/wcd.exe "$@"
        . ${WCDHOME:-${HOME}}/bin/wcd.go
    }

    wcd ()
    {
        PATH/wcdbash.exe "$@"
        . ${WCDHOME:-${HOME:-"c:"}}/wcd.go
    }

    wcd ()
    {
        PATH/wcdos2bash.exe "$@"
        . ${WCDHOME:-${HOME:-"c:"}}/wcd.go
    }

    wcd ()
    {
        PATH/wcdwin32zsh.exe "$@"
        . ${WCDHOME:-${HOME}}/wcd.go
    }

    if ( ${?WCDHOME} ) then
        alias wcd "PATH/wcd.exe \!* ; source $WCDHOME/bin/wcd.go"
    else
        alias wcd "PATH/wcd.exe \!* ; source $HOME/bin/wcd.go"
    endif

    function wcd
    {
        PATH\wcdwin32psh.exe $args
        & $env:HOME\wcdgo.ps1
    }

ЛОКАЛІЗАЦІЯ¶

LANG

Основна мова визначається за допомогою змінної середовища LANG. Значення змінної LANG складається з декількох частин. Перша частина записується малими літерами і визначає код мови. Друга частина є необов’язковою, визначає код країни і записується прописними літерами, відокремлюється від першої частини символом підкреслювання. Передбачено також необов’язкову третю частину: кодування. Ця частина відокремлюється від другої частини крапкою. Ось декілька прикладів для командних оболонок стандартного типу POSIX:

    export LANG=uk               українська
    export LANG=uk_UA            українська, Україна
    export LANG=ru_UA            російська, Україна
    export LANG=es_ES            іспанська, Іспанія
    export LANG=es_MX            іспанська, Мексика
    export LANG=en_USiso88591    англійська, США, кодування Latin-1
    

Повний список мов та кодів краї наведено у підручнику з gettext(1): <http://www.gnu.org/software/gettext/manual/gettext.html#Language-Codes>. У системах Unix для отримання даних щодо локалі можна скористатися командою locale(1).

LANGUAGE

За допомогою змінної середовища LANGUAGE ви можете вказати список пріоритетності мов. Записи у списку слід відокремлювати двокрапками. Програма wcd надає перевагу LANGUAGE над LANG. Наприклад, перша голландська, далі німецька: "LANGUAGE=nl:de". Спочатку вам слід увімкнути локалізацію, встановивши для змінної LANG (або LC_ALL) значення, відмінне від C. Далі ви зможете використовувати список пріоритетності мов за допомогою змінної LANGUAGE. Додаткові відомості можна знайти у підручнику з gettext: <http://www.gnu.org/software/gettext/manual/gettext.html#The-LANGUAGE-variable>

Якщо вами буде вибрано мову, перекладу якою немає, буде показано стандартні повідомлення англійською мовою.

WCDLOCALEDIR

За допомогою визначення змінної середовища WCDLOCALEDIR можна перевизначити значення LOCALEDIR, вказане під час збирання та встановлення програми. Змінна LOCALEDIR використовується wcd з підтримкою перекладів для пошуку файлів перекладів. Типовим значенням для системи GNU є "/usr/local/share/locale". Дізнатися про поточне значення змінної LOCALEDIR можна за допомогою команди "wcd -V".

Якщо ви встановили wcd до каталогу, відмінного від типового, вам варто встановити значення змінної середовища WCDLOCALEDIR так, щоб вона вказувала на каталог з файлами перекладів.

Приклад для cmd у Windows:

    set WCDLOCALEDIR=c:/my_prefix/share/locale
    

Приклад для оболонки POSIX:

    export WCDLOCALEDIR=$HOME/share/locale
    

LC_COLLATE

Якщо wcd вдасться знайти декілька відповідників вказаного користувачем каталогу, програма покаже упорядкований список варіантів. Спосіб упорядковування залежить від параметрів локалі. Якщо у середовищі встановлено значення змінної LANG, відповідники буде упорядковано відповідно до порядку, який використовується у словниках або телефонних книгах відповідною мовою. Наприклад, буде проігноровано крапки і дефіси, літери з акцентами вважатимуться еквівалентними до літер без акцентів, ігноруватимуться відмінності у написанні великими чи малими літерами.

Під час визначення параметрів упорядковування перевага надається змінній середовища LC_COLLATE, а не змінній LANG. Якщо ви вкажете для LC_COLLATE значення "C" або "POSIX", упорядковування за параметрами локалі буде вимкнено. Наприклад, якщо ви хочете скористатися українською мовою інтерфейсу, але не хочете використовувати українські параметри упорядковування, ви можете зробити так:

    export LANG=uk_UA
    export LC_COLLATE=C
    

LC_CTYPE

Під час визначення параметрів кодування у wcd надається перевага змінній LC_CTYPE, а не LANG. Наприклад, щоб встановити кодування символів UTF-8, слід скористатися такою командою:

    export LC_CTYPE=en_US.UTF-8
    

LC_ALL

Усі змінні середовища, пов’язані з локаллю, назви яких починаються з LC_, можна перевизначити за допомогою змінної середовища LC_ALL. Wcd надає перевагу значенню LC_ALL над значеннями LC_COLLATE та LC_CTYPE.

    LC_CTYPE=en_GB.UTF-8 xterm -u8 -fn '-Misc-Fixed-Medium-R-SemiCondensed--13-120-75-75-C-60-ISO10646-1'

ФАЙЛИ¶

Якщо встановлено змінну середовища WCDHOME, використовуватиме WCDHOME замість HOME. Усі файли "*.wcd" є текстовими файлами. Їх можна редагувати у звичайному текстовому редакторі. Версія wcd для командної оболонки Windows поводиться так само, як версія для DOS. Версія wcd для Cygwin поводиться як версія для Unix.

wcd.exe

Сама програма. У оболонках Unix програма завжди викликається функцією або альтернативною командою, оскільки поточний робочий каталог у оболонці Unix можна змінювати лише за допомогою вбудованої команди cd. Див. також розділ «ВСТАНОВЛЕННЯ».

типовий файл даних ієрархії каталогів

Це типовий файл даних ієрархії каталогів, де wcd шукає відповідники. Якщо цей файл непридатний до читання, wcd створить новий.

    DOS: \treedata.wcd або %HOME%\treedata.wcd
    Unix: $HOME/.treedata.wcd
    

додатковий файл даних ієрархії каталогів

Необов’язковий додатковий файл даних ієрархії каталогів. Якщо такий файл існує і є придатним до читання, wcd спробує знайти відповідники і у цьому файлі.

    DOS: \extra.wcd або %HOME%\extra.wcd
    Unix: $HOME/.extra.wcd
    

файл блокувань

До цього додаткового файла wcd записує заблоковані шляхи. Див. параметр -b. Передбачено підтримку символів-замінників.

    DOS: \ban.wcd або %HOME%\ban.wcd
    Unix: $HOME/.ban.wcd
    

файл альтернативних назв

Необов’язковий файл із записами альтернативних назв wcd. Див. параметр -l.

    DOS: \alias.wcd або %HOME%\alias.wcd
    Unix: $HOME/.alias.wcd
    

файл stack

У цьому файлі зберігається стос каталогів wcd. Літеру диска можна змінити за допомогою параметра -d.

    DOS: c:\stack.wcd або %HOME%\stack.wcd
    Unix: $HOME/.stack.wcd
    

Назву файла стосу можна змінити за допомогою змінної середовища WCDSTACKFILE. Див. розділ «ЗМІННІ СЕРЕДОВИЩА».

скрипт go

Це скрипт командної оболонки, який wcd.exe створює під час кожного запуску. Від використовується функцією або альтернативною командою. Літеру диска можна змінити за допомогою параметра -d. З історичних міркувань у системах Unix цей файл типово зберігається у "$HOME/bin". Каталог цього файла можна змінити за допомогою параметра -G.

    bash для DOS: c:/wcd.go або $HOME/wcd.go
    командна оболонка Windows: c:\wcdgo.bat або %HOME%\wcdgo.bat
    Windows PowerShell: $env:HOME\wcdgo.ps1
    WinZsh: $HOME/wcd.go
    Cygwin/MSYS: $HOME/bin/wcd.go
    командна оболонка OS/2: c:\wcdgo.cmd або %HOME%\wcdgo.cmd
    OS/2 bash: c:/wcd.go або $HOME/wcd.go
    Unix: $HOME/bin/wcd.go
    

файл відносних шляхів у ієрархії каталогів

Текстовий файл з відносними шляхами щодо каталогу КАТАЛОГ. Див. параметри +S, -n та +n.

    DOS: PATH\rtdata.wcd
    Unix: PATH/.rtdata.wcd
    

ЗМІННІ СЕРЕДОВИЩА¶

HOME

Типово, wcd використовує змінну середовища HOME для визначення місця, де зберігатимуться файли програми. Див. також розділ «ФАЙЛИ». Перевизначити каталог можна за допомогою змінної середовища WCDHOME.

HOME також визначає місце, звідки слід розпочинати сканування диска, якщо використано параметр -s. Перевизначити це місце можна за допомогою змінної середовища WCDSCAN.

У версіях для Unix, Cygwin, Windows PowerShell, WinZsh та MSYS слід встановити значення HOME або WCDHOME. Для інших версій wcd використання цих змінних є необов’язковим.

Якщо змінну HOME встановлено у DOS/Windows, wcd розташує свої файли (treedata.wcd, extra.wcd, alias.wcd, ban.wcd, wcd.go) у каталозі HOME. Після встановлення змінної поведінка wcd стає еквівалентною до версії wcd для Unix. Типово, wcd скануватиме диск, починаючи з HOME. Сканування дисків не виконуватиметься у автоматичному режимі після зміни диска. Про потребу у скануванні слід повідомити явно. Приклад:

    wcd -S c: -A d: -A e:
    

Після цього встановлення відповідності каталогів буде загальним на усіх сканованих дисках.

WCDHOME

Для зміни місця зберігання файлів wcd слід використовувати змінну середовища WCDHOME. Якщо встановлено одразу HOME і WCDHOME, замість HOME буде використано WCDHOME.

З версіях wcd до версії 5.1.5 типовий каталог сканування можна змінити також за допомогою змінної WCDHOME. У наступних версіях таку поведінку було змінено. Починаючи з версії 5.1.5, WCDHOME не змінює типового каталогу сканування. Див. параметр -s. Починаючи з версії 5.1.5, для перевизначення типового каталогу сканування слід використовувати змінну середовища WCDSCAN.

Приклад для командних оболонок DOS, Windows, OS/2:

    set WCDHOME=C:\Users\erwin\wcd
    

Приклад для командних оболонок типу POSIX:

    export WCDHOME="$HOME/.wcd"
    

Приклад для командних оболонок типу Csh:

    setenv WCDHOME "$HOME/.wcd"
    

WCDSCAN

Для перевизначення встановленого за допомогою змінної середовища HOME типового каталогу сканування скористайтеся змінною середовища WCDSCAN. Щоб визначити декілька каталогів, скористайтеся списком каталогів, відокремлених двокрапкою (Unix). У DOS або Windows записи у списку слід відокремлювати крапкою з комою.

Приклади для командних оболонок DOS, Windows, OS/2:

    set WCDSCAN=C:\Users\erwin;D:\data
    set WCDSCAN=%HOMEDRIVE%%HOMEPATH%;\\projectdrive\projectX
    

Приклад для командних оболонок типу POSIX:

    export WCDSCAN="$HOME:/projectdisk/projectX"
    

Приклад для командних оболонок типу Csh:

    setenv WCDSCAN "$HOME:/projectdisk/projectX"
    

WCDFILTER

Фільтри можна вказати за допомогою змінної середовища WCDFILTER. Усі каталоги, які не відповідають цим фільтрам, буде проігноровано. Записи у списку слід відокремлювати типовим роздільником каталогів у шляхах командної оболонки. Це щось подібне до визначення змінної середовища PATH. Те, чи буде враховано регістр символів, визначається параметрами операційної системи.

Приклад для командних оболонок DOS, Windows, OS/2:

    set WCDFILTER=projects;doc
    

Приклад для командних оболонок типу POSIX:

    export WCDFILTER="projects:doc"
    

Приклад для командних оболонок типу Csh:

    setenv WCDFILTER "projects:doc"
    

WCDBAN

Шляхи, вказані за допомогою змінної середовища WCDBAN, вважатимуться заблокованими для wcd. Див. також параметр -b. Записи у списку шляхів слід відокремлювати типовим роздільником змінної PATH командної оболонки.

WCDEXCLUDE

Шляхи, вказані за допомогою змінної середовища WCDEXCLUDE, вважатимуться виключеними для wcd. Див. також параметри -x та -xf. Записи у списку шляхів слід відокремлювати типовим роздільником змінної PATH командної оболонки.

Приклад для командних оболонок DOS, Windows, OS/2:

    set WCDEXCLUDE=*/windows;*/temp;*CVS
    

Приклад для командних оболонок типу POSIX:

    export WCDEXCLUDE="/dev:/tmp:*CVS"
    

Приклад для командних оболонок типу Csh:

    setenv WCDEXCLUDE "/dev:/tmp:*CVS"
    

WCDUSERSHOME

Встановлює основний каталог для домашніх каталогів користувачів. У DOS або Windows типовим значенням змінної є "\\users". У Unix або Cygwin типовим значенням є "/home". Ця змінна середовища використовується для сканування файлів даних ієрархії каталогів інших користувачів. Див. також параметри -u та +u. У докладному режимі wcd виводитиме усі фільтри, блокування та виключення. Див. параметр -v.

WCDSTACKFILE

Wcd надає перевагу значенню змінної WCDSTACKFILE над типовою назвою файла стосу (див. розділ «ФАЙЛИ»). За допомогою цієї змінної можна визначити окремий стос використаних каталогів для декількох різних командних оболонок (або використаних емуляторів термінала).

Використання файла з унікальною назвою на основі поточного часу у форматі РРРММДД-ГГХХСС для кожної відкритої інтерактивної командної оболонки:

    export WCDSTACKFILE=$HOME/.wcd/stack.$(date +%Y%m%d-%H%M%S)
    

Для окремого стосу на кожний екземпляр xterm(1) скористайтеся змінної середовища WINDOWID для xterm:

    export WCDSTACKFILE=$HOME/.wcd/stack.$WINDOWID
    

Для GNU screen(1), використання окремого стосу на екземпляр screen:

    export WCDSTACKFILE=$HOME/.wcd/stack.$WINDOW
    

TERMINFO

Якщо визначено змінну середовища TERMINFO, wcd з інтерфейсом на основі ncurses шукатиме локальні визначення термінала до виконання пошуку у стандартному місці. Це корисно, якщо визначення термінала зберігаються у нестандартному місці. Часто використовуються стандартні місця "/usr/lib/terminfo" та "/usr/share/terminfo".

PDC_RESTORE_SCREEN

Wcd з інтерфейсом на основі PDCurses розпізнає змінну середовища PDC_RESTORE_SCREEN. Якщо встановлено цю змінну середовища, PDCurses скопіює вміст екрана на час запуску wcd; після завершення роботи wcd вміст екрана буде відновлено. Приклад для командної оболонки Windows:

    set PDC_RESTORE_SCREEN=1
    

У Windows передбачено можливість зберігання лише буфера незначного обсягу. Тому повне відновлення не завжди можливе. Якщо вміст буфера є доволі значним, до консолі після виходу з wcd буде виведено випадкові символи.

SHELL

Для виведення 8-бітових символів у скриптах переходу для командних оболонок типу POSIX та C слід вказати "#!$SHELL" у першому рядку. Якщо цього не зробити, у деяких оболонках скрипт переходу вважатиметься бінарним файлом і не використовуватиметься. У bash Cygwin у середовищі має бути визначено змінну SHELL за допомогою команди "export", інакше wcd не зможе прочитати змінну.

BASH

Wcd для bash DOS використовується $BASH замість $SHELL, оскільки $SHELL вказує на командну оболонку DOS. Можливо, слід визначити змінну $BASH за допомогою команди "export", інакше wcd не зможе прочитати змінну.

ТАКОЖ ПЕРЕГЛЯНЬТЕ¶

sh(1), bash(1), csh(1), ksh(1), zsh(1), locale(1), ncurses(1),

АВТОРИ¶

Wcd створено Erwin Waterlander <waterlan@xs4all.nl>

Домашня сторінка проекту: <http://waterlan.home.xs4all.nl/>

SourceForge: <http://sourceforge.net/projects/wcd/>

Форматування сторінки підручника було виконано Jari Aalto <jari.aalto@cante.net>.

Початкову версію NCD було створено Brad Kingsbury для пакунка "Norton Utilities" Пітера Нортона близько 1987 року. Див. також <http://www.softpanorama.org/OFM/norton_change_directory_clones.shtml>