Введення і виведення¶

Зазвичай, virt-v2v запускається із декількома параметрами -i*, які керують режимом обробки вхідних даних, і декількома параметрами -o*, які керують режимом виведення даних. У цьому сенсі «вхід» — це сторонній гіпервізор, зокрема VMware, а «вихід» — заснована на KVM система керування призначення, зокрема oVirt або OpenStack.

Вхід і вихід virt-v2v є окремими і непов'язаними між собою. Virt-v2v може читати з будь-якого входу і записувати до будь-якого виходу. Тому у цьому підручнику документацію щодо входів і виходів virt-v2v наведено окремо.

Зазвичай, virt-v2v копіює дані з входу до виходу, тобто працює у режимі копіювання. У цьому випадку початкова гостьова система завжди лишається незмінною. Перетворення на місці можна виконати за допомогою virt-v2v-in-place(1).

Налаштування¶

Virt-v2v can also customize the guest during conversion, using the same options as virt-customize(1). For example, injecting files using --upload, or using --firstboot-script to add additional script(s) to run at the first boot after conversion. Read the virt-customize manual for more information on this topic.

Інші питання щодо virt-v2v¶

virt-v2v-support(1) — підтримувані гіпервізори, системи керування віртуалізацією, гостьові системи.

virt-v2v-input-vmware(1) — вхідні дані з VMware.

 L<virt-v2v-input-xen(1)> — Input from Xen.

virt-v2v-output-local(1) — виведення до локальних файлів або локальної libvirt.

 L<virt-v2v-output-ovirt(1)> — Output to oVirt

virt-v2v-output-openstack(1) — виведення до OpenStack.

virt-v2v-release-notes-1.42(1) — нотатки щодо випуску 1.42.

virt-v2v-release-notes-2.0(1) — нотатки щодо випуску 2.0.

virt-v2v-release-notes-2.2(1) — нотатки щодо випуску 2.2.

virt-v2v-release-notes-2.4(1) — нотатки щодо випуску 2.4.

virt-v2v-release-notes-2.6(1) — нотатки щодо випуску 2.6.

virt-v2v-release-notes-2.8(1) — Release notes for 2.8 release.

virt-v2v-release-notes-2.10(1) — Release notes for 2.10 release.

Перетворення з сервера vCenter VMware до локальної libvirt¶

Нехай маємо сервер vCenter VMware із назвою "vcenter.example.com", датацентр із назвою "Datacenter" і гіпервізор ESXi із назвою "esxi". Нам потрібно перетворити гостьову систему із назвою "vmware_guest" так, щоб її можна було запустити локально під керуванням libvirt.

 virt-v2v -ic vpx://vcenter.example.com/Datacenter/esxi vmware_guest

У цьому випадку, найімовірніше, вам доведеться запускати virt-v2v від імені користувача "root", оскільки програмі буде потрібен обмін даними із фоновою службою libvirt системи і копіювання дисків гостьової системи до /var/lib/libvirt/images.

Докладніші відомості: virt-v2v-input-vmware(1).

Convert from VMware to oVirt¶

This is the same as the previous example, except you want to send the guest to an oVirt Data Domain using the oVirt REST API. Guest network interface(s) are connected to the target network called "ovirtmgmt".

 virt-v2v -ic vpx://vcenter.example.com/Datacenter/esxi vmware_guest \
   -o ovirt-upload -oc https://ovirt-engine.example.com/ovirt-engine/api \
   -os ovirt-data -op /tmp/ovirt-admin-password -of raw \
   -oo ovirt-cafile=/tmp/ca.pem --bridge ovirtmgmt

У цьому випадку основна система, де запущено virt-v2v, працює як сервер перетворення.

For more information see virt-v2v-output-ovirt(1).

Перетворення з гіпервізору ESXi за допомогою SSH до локальної libvirt¶

Нехай маємо гіпервізор ESXi із назвою "esxi.example.com" і уможливленим доступом за допомогою SSH. Потрібно перетворити його зі сховища VMFS на сервері до локального файла.

 virt-v2v \
   -i vmx -it ssh \
   "ssh://root@esxi.example.com/vmfs/volumes/datastore1/guest/guest.vmx" \
   -o local -os /var/tmp

The guest must not be running.

Virt-v2v does not need to be run as root.

Докладніший опис перетворення файлів VMX наведено на сторінці virt-v2v-input-vmware(1).

Перетворення образу диска до формату OpenStack¶

Нехай маємо образ диска з іншого гіпервізору, який слід перетворити для запуску на OpenStack (підтримку передбачено лише для OpenStack на основі KVM). Тоді можна запустити virt-v2v у віртуальній машині OpenStack (яку ми називатимемо нижче "v2v-vm") ось так:

 virt-v2v -i disk disk.img -o openstack -oo server-id=v2v-vm

Див. virt-v2v-output-openstack(1).

Перетворення образу диска на образ диска¶

Нехай маємо образ диска з іншого гіпервізору, який слід перетворити для запуску на KVM. Тоді можна піти одним зі двох шляхів. Найпростішим шляхом буде такий:

 virt-v2v -i disk диск.img -o local -os /var/tmp

де virt-v2v має визначити усі параметри вхідного образу disk.img і (у цьому випадку) записати перетворений результат до /var/tmp.

Складнішим способом є створення XML libvirt із описом вхідної гостьової системи (якщо можна якось отримати XML libvirt з початкового гіпервізора, все стає набагато простішим). Далі, можна зробити так:

 virt-v2v -i libvirtxml guest-domain.xml -o local -os /var/tmp

Оскільки guest-domain.xml містить шляхи до образів гостьової системи, вам не потрібно вказувати назву образу диска у рядку команди.

Щоб перетворити локальний образ диска і негайно завантажити його у локальному qemu, віддайте таку команду:

 virt-v2v -i disk disk.img -o qemu -os /var/tmp -oo qemu-boot

Параметри налаштовування¶

__CUSTOMIZE_OPTIONS__

Мережа¶

Здається, найважливішим ресурсом для virt-v2v є канал мережі. Virt-v2v повинна мати можливість копіювати дані гостьових систем із гігабітними або навіть вищими швидкостями мережею.

Ensure that the network connections between servers (conversion server, NFS server, vCenter, etc.) are as fast and as low latency as possible.

Місце на диску¶

Virt-v2v places potentially large temporary files in $VIRT_V2V_TMPDIR (usually /var/tmp, see also "ENVIRONMENT VARIABLES" below). Using tmpfs is a bad idea.

Для кожного диска гостьової системи тимчасово зберігається накладка. У ній містяться дані щодо змін, які було внесено з часу перетворення, а також дані кешу. Накладки не є дуже великими — типово десятки або декілька сотень мегабайтів. Окрім накладок, місце на диску може використовуватися засобами обробки вхідних і вихідних даних. Дані щодо цих витрат місця на диску наведено у викладеній нижче таблиці.

-i ova

Ця команда тимчасово зберігає повну копію нестиснених початкових дисків у $VIRT_V2V_TMPDIR (або /var/tmp).

-o glance

This temporarily places a full copy of the output disks in $VIRT_V2V_TMPDIR (or /var/tmp).

-o local

-o qemu

Вам слід переконатися щодо у каталозі для виведення даних є достатньо вільного місця для перетвореної гостьової системи.

Див. також "Мінімальне вільне місце у основній системі" нижче.

Ресурси vCenter VMware¶

У поточній версії копіювання з vCenter VMware є дуже повільним, ми вважаємо, що це проблема з VMware. Щоб частково усунути цю проблему, слід забезпечити роботу гіпервізору ESXi VMware та vCenter на швидкому обладнанні із великим обсягом пам'яті.

Обчислювальні потужності і обсяг оперативної пам’яті¶

Virt-v2v can be run in a virtual machine, but may run faster on bare metal.

Virt-v2v is not especially compute or RAM intensive. If you are running many parallel conversions, then you may consider allocating one CPU core and 2 GB of RAM per running instance. (You may adjust the amount of memory used by conversion, see the next heading.)

Adjusting memory available for conversion¶

Virt-v2v --memsize=N can be used to increase the amount of memory available to do conversion. This rarely needs to be adjusted, but can help to workaround some conversion problems.

Linux: setfiles runs out of memory when relabelling

For Linux guests that use SELinux, setfiles can run out of memory if a single directory contains millions of files. As there is no simple way for virt-v2v to detect this problem in advance, you may have to use --memsize=4000 (or larger) to convert such guests. For details see https://issues.redhat.com/browse/RHEL-125116

Обрізання¶

Virt-v2v намагається оптимізувати перетворення, ігноруючи дані файлової системи гостьової операційної системи, які не використовуються. Це стосується невикористаних блоків файлових систем, блоків, які містять лише нулі, та вилучених файлів.

Для виконання цього завдання virt-v2v використовує неруйнівну дію fstrim(8). Оскільки відповідна програма виконує дії із накладкою над даними гостьової системи, початкова система ніяким чином не змінюється.

Якщо робота цієї програми fstrim завершується помилкою, ви побачите попередження, а virt-v2v продовжить роботу. Програма може працювати повільніше (у деяких випадках набагато повільніше) через те, що копіюватиме і невикористані частини диска.

На жаль, підтримка fstrim не є універсальною. Результат також залежить від певних параметрів файлової системи, вирівнювання розділів та резервного сховища даних. Наприклад, fstrim не можна застосовувати до файлових систем NTFS, якщо вони займають розділи, які не вирівняно із базових сховищем даних. Такого вирівнювання типово не було у Windows до Vista. Іншим прикладом є файлові системи VFAT (використовуються гостьовими системами UEFI) — їх взагалі не можна обрізати.

Підтримка fstrim у ядрі Linux поступово поліпшується, отже, з часом, ці обмеження буде знято і virt-v2v працюватиме швидше.

Use --no-fstrim to disable trimming.

Вільне місце для перетворення¶

Вільне місце у гостьовій системі

Virt-v2v перевіряє, чи достатньо місця у гостьовій файловій системі для виконання перетворення. У поточній версії програма перевіряє таке:

Коренева файлова система Linux

Мінімальний вільний простір: 100 МБ

Linux /boot

Мінімальний вільний простір: 50 МБ

Причиною є те, що нам потрібно збирати нові initramfs для деяких перетворень Enterprise Linux.

Диск "C:" Windows

Мінімальний вільний простір: 100 МБ

We may have to copy in many virtio drivers and guest agents.

Будь-яка інша придатна до монтування файлова система

Мінімальний вільний простір: 10 МБ

Окрім самого вільного місця на диску, для кожної файлової системи потрібно принаймні 100 вільних записів inode.

Мінімальний обсяг місця у основній системі

У каталозі основної системи має бути достатньо вільного місця для зберігання великих тимчасових накладок. Щоб визначити каталог, у якому зберігатимуться накладки, скористайтеся такою командою:

 $ df -h "$(guestfish get-cachedir)"
 Filesystem        Size  Used Avail Use% Mounted on
 /dev/mapper/root   50G   40G  6.8G  86% /

і зверніть увагу га стовпчик "Avail". Virt-v2v взагалі відмовиться виконувати перетворення, якщо на диску не буде принаймні 1 ГБ вільного місця. Ви можете змінити використаний virt-v2v каталог за допомогою параметра $VIRT_V2V_TMPDIR.

Запуск virt-v2v від імені root чи не від імені root¶

Нічого у virt-v2v не потребує обов'язкових прав доступу root — програма чудово працює і від імені звичайного користувача. Втім, використання деяких зовнішніх можливостей може потребувати прав доступу root або інших спеціалізованих користувачів:

Mounting the Export Storage Domain

When using -o ovirt -os server:/esd virt-v2v has to have sufficient privileges to NFS mount the Export Storage Domain from "server".

Ви можете уникнути тут потреби у використання прав доступу root, якщо змонтуєте диск власноруч до запуску virt-v2v і передасте його як параметр команди -os /точка_монтування, але перед цим прочитайте наступний розділ...

Запис до Export Storage Domain від імені 36:36

oVirt cannot read files and directories from the Export Storage Domain unless they have UID:GID 36:36. You will see VM import problems if the UID:GID is not correct.

When you run virt-v2v -o ovirt as root, virt-v2v attempts to create files and directories with the correct ownership. If you run virt-v2v as non-root, it will probably still work, but you will need to manually change ownership after virt-v2v has finished.

Запис до libvirt

Якщо використовується параметр -o libvirt, може виникнути потреба у запуску virt-v2v від імені користувача root для уможливлення запису до каталогу загальносистемного екземпляра libvirt (тобто до "qemu:///system") і до типового каталогу для образів дисків (зазвичай, /var/lib/libvirt/images).

Ви можете уникнути цього, налаштувавши розпізнавання у з'єднанні із libvirt, див. http://libvirt.org/auth.html. Крім того, можна скористатися параметром -oc qemu:///session, використання якого призведе до запису даних до каталогів libvirt вашого користувача.

Див. також "Запуск екземпляра системи libvirt".

Запис до Openstack

Через спосіб, у який томи Cinder представляються як блокові пристрої /dev, використання -o openstack зазвичай потребує запуску virt-v2v від імені користувача root.

Запис до Glance

This does not need root (in fact it probably won’t work), but may require either a special user and/or for you to source a script that sets authentication environment variables. Consult the Glance documentation.

Запис на блокові пристрої

This normally requires root. See the next section.

Запис на блокові пристрої¶

Some output modes write to local files. In general these modes also let you write to block devices, but before you run virt-v2v you may have to arrange for symbolic links to the desired block devices in the output directory.

For example if using -o local -os /dir then virt-v2v would normally create files called:

 /dir/name-sda     # first disk
 /dir/name-sdb     # second disk
 ...
 /dir/name.xml     # metadata

If you wish the disks to be written to block devices then you would need to create /dir/name-sda (etc) as symlinks to the block devices:

 # lvcreate -L 10G -n VolumeForDiskA VG
 # lvcreate -L 6G -n VolumeForDiskB VG
 # ln -sf /dev/VG/VolumeForDiskA /dir/name-sda
 # ln -sf /dev/VG/VolumeForDiskB /dir/name-sdb

Note that you must precreate the correct number of block devices of the correct size. Typically -of raw has to be used too, but other formats such as qcow2 can be useful occasionally so virt-v2v does not force you to use raw on block devices.

Remove Anti-Virus (AV) and Group Policy (GPO)¶

Anti-Virus software and Windows Group Policy is designed to prevent the kind of driver installation and other changes that we may make to Windows guests. It is recommended that you disable or remove this before conversion. It may be enabled again after conversion.

The guest should not be running¶

The guest must be cleanly shut down before conversion begins, and must not be restarted on the source except if conversion fails. If the guest is running or starts running during conversion then you will end up with filesystem corruption in the converted guest.

Virt-v2v tries to ensure the guest is shut down before conversion when it can, but sometimes that is not possible. It is also not possible to prevent a guest from being started while conversion is going on, or after a successful conversion. That must be done by some higher layer management tool instead.

It is possible to convert from a snapshot, but this should only be done to test if a conversion would succeed (with the result being thrown away), and you should fully understand what you are doing.

Налаштовування гостьової мережі¶

У поточній версії virt-v2v не може переналаштувати мережу у гостьовій системі. Якщо перетворену гостьову систему не з'єднано із тією самою підмережею, що і початкову, її налаштування мережі має бути оновлено. Див. також virt-customize(1).

Перетворення гостьової системи Windows¶

Процес перетворення гостьових систем Windows поділено на два етапи:

1.

Автономне перетворення.

2.

Перше завантаження.

Гостьова система буде придатною до завантаження після етапу автономного перетворення, але у ній усе ще не буде встановлено потрібних для належної роботи драйверів. Драйвери буде встановлено автоматично під час першого завантаження гостьової системи.

Зауваження: Windows може спочатку перезавантажуватися 4 або більшу кількість разів після перетворення. Це потрібно для встановлення необхідних драйверів, агентів гостьових систем, вилучення VMware Tools і налаштовування мережі. Не переривайте процесу автоматичного встановлення драйверів під час першого входу до гостьової системи, оскільки це може завадити усім наступним спробам завантажити гостьову систему належним чином.

Вилучення VMware Tools з гостьових систем Windows¶

Virt-v2v attempts to remove VMware Tools. For Windows guests this is supposed to happen during the first boot after conversion.

We use VMware's recommended uninstallation method as that is the safest choice. Unfortunately this method is known not to work in most cases (it makes the assumption that it is running on top of VMware, and fails with error 1603). So VMware Tools must be manually removed by some other method.

VMware's officially documented method for manually removing VMware Tools is here: https://knowledge.broadcom.com/external/article/315629/clean-uninstallation-of-vmware-tools-in.html

Another, unofficial method is described here: https://gist.github.com/broestls/f872872a00acee2fca02017160840624 You should carefully check this script since it makes very invasive changes to the Windows Registry and filesystem.

Xen paravirtualized guests¶

У застарілих версіях virt-v2v можна було перетворити паравіртуалізовану гостьову систему Xen на гостьову систему KVM встановленням нового ядра. Ця версія virt-v2v не намагатиметься встановити будь-яке нове ядро. Замість цього, вона повідомить вам про помилку, якщо доступними виявляться лише паравіртуалізовані ядра Xen.

Тому, перш ніж виконувати перетворення, вам слід перевірити, чи встановлено у системі звичайне ядро. Для деяких застарілих дистрибутивів Linux це означає, що має бути встановлено ядро із наведеної нижче таблиці:

 RHEL 4         i686 with > 10GB of RAM: install "kernel-hugemem"
                i686 SMP: install "kernel-smp"
                other i686: install "kernel"
                x86-64 SMP with > 8 CPUs: install "kernel-largesmp"
                x86-64 SMP: install "kernel-smp"
                other x86-64: install "kernel"
 
 RHEL 5         i686: install "kernel-PAE"
                x86-64: install "kernel"
 
 SLES 10        i586 with > 10GB of RAM: install "kernel-bigsmp"
                i586 SMP: install "kernel-smp"
                other i586: install "kernel-default"
                x86-64 SMP: install "kernel-smp"
                other x86-64: install "kernel-default"
 
 SLES 11+       i586: install "kernel-pae"
                x86-64: install "kernel-default"
 Windows        (Does not apply, as there is no Xen PV Windows kernel)

Вмикання virtio¶

«Virtio» — назва набору драйверів, які значно пришвидшують роботу диска (блокового пристрою), мережі та інших дій у гостьовій системі у KVM.

У застарілих версіях virt-v2v можна було встановити ці драйвери для певних гостьових систем Linux. Ця версія virt-v2v не намагатиметься встановити нові ядра Linux або драйвери, але попередить вас, якщо їх ще не встановлено.

Щоб увімкнути virtio і поліпшити швидкодію гостьової системи після перетворення, вам слід переконатися, що у системі встановлено принаймні вказані у наведеній нижче таблиці версії пакунків ще до перетворення.

 RHEL 4         ядро >= 2.5.9-89.EL
                lvm2 >= 2.02.42-5.el4
                device-mapper >= 1.02.28-2.el4
                selinux-policy-targeted >= 1.17.30-2.152.el4
                policycoreutils >= 1.18.1-4.13
 
 RHEL 5         ядро >= 2.6.18-128.el5
                lvm2 >= 2.02.40-6.el5
                selinux-policy-targeted >= 2.4.6-203.el5
 
 RHEL 6+        усі версії підтримують virtio
 
 Fedora         усі версії підтримують virtio
 
 SLES 11+       усі версії підтримують virtio
 
 SLES 10        ядро >= 2.6.16.60-0.85.1
 
 OpenSUSE 11+   усі версії підтримують virtio
 
 OpenSUSE 10    ядро >= 2.6.25.5-1.1
 Debian 6+      Підтримку virtio передбачено в усіх версіях
 Ubuntu 10.04+  — підтримку virtio передбачено в усіх версіях
 Windows        Drivers are installed from the ISO or directory pointed
                to by the "VIRTIO_WIN" environment variable if present.
                If the "VIRTIO_WIN" environment variable is absent
                (which is the recommended setting), then drivers are
                searched for in /usr/share/virtio-win, as installed
                by the virtio-win RPM.

RHEL 4: Здається, що повторне встановлення міток SELinux «зависл

У RHEL ≤ 4.7 була вада, яка спричиняла до того, що повторне встановлення міток SELinux «зависало» на такому повідомленні:

 *** Warning -- SELinux relabel is required. ***
 *** Disabling security enforcement.         ***
 *** Relabeling could take a very long time, ***
 *** depending on file system size.          ***

Насправді, система очікувала від вас натискання клавіші (але ніяк візуально про це не повідомляла). Ви можете або натиснути клавішу "[Return]", у результаті чого гостьова система завершить повторне встановлення міток і перезавантажиться, або можете встановити policycoreutils ≥ 1.18.1-4.13 до запуску перетворення v2v. Див. також https://bugzilla.redhat.com/show_bug.cgi?id=244636

RHEL 8: dracut network-legacy error¶

In RHEL 8, a conversion fails with:

 dracut: dracut module 'network-legacy' cannot be found or installed

This is caused by an issue with a dracut update during the RHEL 8 lifecycle. You can fix it by either installing the "dhclient" package, or by removing the file /etc/dracut.conf.d/50-network-legacy.conf. Either operation should be done inside the guest before conversion. For more information, see:

https://access.redhat.com/articles/7112814

Linux: "rename: /sysroot/etc/resolv.conf" failure¶

In a Linux guest, you see an error such as this:

 virt-v2v: error: libguestfs error: command lines: rename: /sysroot/etc/resolv.conf to /sysroot/etc/lwdhuh36: Operation not permitted

This can be caused because the file /etc/resolv.conf in the guest has the immutable bit set. You can use the chattr(1) command before converting the guest:

 chattr -i /etc/resolv.conf

and then restore it (+i) after conversion.

Debian/Ubuntu: "warning: could not determine a way to update the configuration of Grub2"¶

У поточній версії virt-v2v не передбачено способу визначити типове ядро у гостьових системах Debian та Ubuntu, які використовують завантажувач GRUB 2. Це означає, що virt-v2v не змінюватиме типового ядра для завантаження, навіть якщо це не краще ядро, яке доступне у гостьовій системі. Рекомендуємо, перш ніж користуватися virt-v2v, зробити так, щоб типове ядро для завантаження було найкращим з доступних у гостьовій системі ядер (наприклад, просто оновивши гостьову систему до найсвіжішої версії).

Debian: "vsyscall attempted with vsyscall=none"¶

Якщо програму запущено у нещодавній версії основної системи Debian, virt-v2v може виявитися нездатною до перетворення гостьових систем, які було створено до 2013 року. У діагностичних повідомленнях ви зможете побачити повідомлення щодо аварійного завершення роботи, подібне до такого:

 vsyscall attempted with vsyscall=none ip:...
 segfault at ...

Причиною є те, що у Debian вилучено підтримку запуску застарілих виконуваних файлів, які використовували застарілу сторінку vsyscall для викликів до ядра.

Обійти цю проблему можна за допомогою такої команди, яку слід віддати до запуску virt-v2v:

 export LIBGUESTFS_APPEND="vsyscall=emulate"

Докладніший опис можна знайти тут: https://bugzilla.redhat.com/1592061

Windows: System disk on a Dynamic Disk is not supported¶

If the Windows system disk (the drive containing "\windows") is located on a Dynamic Disk then it cannot be converted. Data disks — that is, disks which are part of the guest but do not contain parts of the Windows operating system — may be Dynamic Disks.

Див. https://bugzilla.redhat.com/2140548.

Швидкий запуск у Windows ≥ 8 є несумісним із virt-v2v¶

Гостьові системи, у яких використовується можливість Windows ≥ 8 «Fast Startup» (або гостьові системи, які було приспано), не можна перетворити за допомогою virt-v2v. Програма повідомлятиме про таку помилку:

 virtv2v: помилка: не вдалося змонтувати образ диска для запису. Ймовірно, це
 сталося через те, що у гостьовій системі використано Windows Hibernation або
 Fast Restart. Вам слід вимкнути ці можливості (у гостьовій системі), щоб
 скористатися virt-v2v.

Як і повідомляється, вам слід завантажити гостьову систему і вимкнути можливість швидкого запуску (Панель керування → Живлення → Виберіть дію для кнопки живлення → Змінити параметри, які зараз недоступні → Увімкнути швидкий запуск), потім вимкнути гостьову систему. Після цього ви зможете перетворити її.

Щоб дізнатися більше, див. "ПРИСИПЛЯННЯ WINDOWS ТА ШВИДКИЙ ЗАПУСК WINDOWS 8" in guestfs(3).

Windows: Boot failure: 0x0000007B¶

Неможливість завантаження спричинено тим, що Windows не може знайти або завантажити належний драйвер диска (наприклад viostor.sys). Якщо у вас виникає ця помилка, ось декілька речей, які можуть допомогти:

• Спочатку, до перетворення, переконайтеся, що гостьова система завантажується на початковому гіпервізорі.
• Перевірте, чи є у вас драйвери virtio Windows у /usr/share/virtio-win, і що virt-v2v не виводила жодних попереджень щодо неможливості встановити драйвери virtio.

  У Red Hat Enterprise Linux 7 вам слід буде встановити підписані драйвери з пакунка "virtio-win". Якщо у вас немає доступу до підписаних драйверів, вам, ймовірно, слід вимкнути підписування драйверів у меню завантаження.

• Перевірте, чи ви надаєте інтерфейс virtio-blk (не virtio-scsi і не ide) гостьовій системі. У командному рядку qemu/KVM ви маєте бачити щось подібне до такого:

   ... -drive file=windows-sda,if=virtio ...
      

  У XML libvirt має бути таке:

   <target dev='vda' bus='virtio'/>
      

• Перевірте, чи не запобігає Windows Group Policy встановленню або використанню драйвера. Спробуйте вилучити Windows Group Policy до перетворення.
• Перевірте, чи не встановлено якогось антивірусного або іншого програмного забезпечення, яке реалізує заборони, подібні до Group Policy, щодо встановлення або використання нових драйверів.
• Увімкніть діагностику завантаження і перевірте, чи завантажується драйвер viostor.sys.

OpenStack і повторна активація Windows¶

OpenStack не надає гостьовим системам стабільних адрес пристроїв та каналів PCI. Кожного разу, коли створюється або запускається гостьова система, OpenStack повторно створює від початку XML libvirt для цієї гостьової системи. Створений таким чином XML libvirt не міститиме полів <address>. Потім libvirt призначить адреси для пристроїв у передбачуваний спосіб. Адреси можуть змінитися, якщо буде виконано будь-яку з таких умов:

• До гостьової системи було додано новий диск або мережевий пристрій або з гостьової системи було вилучено диск або мережевий пристрій.
• Було змінено версію OpenStack або (можливо) libvirt.

Оскільки Windows не подобаються такі «апаратні» зміни, це може спровокувати початок процедури повторної активації Windows.

Це також може заважати завантаженню із повідомленням про помилку 7B [див. попередній розділ], якщо у гостьовій системі є group policy із назвою "Device Installation Restrictions".

Підтримка сертифікатів SHA-2 у Windows 7 та Windows Server 2008 R2¶

Нещодавні версії драйверів vitio для Windows підписано за допомогою сертифікатів SHA-2 (замість сертифікатів SHA-1). Початкові версії Windows 7 і Windows Server 2008 R2 не здатні працювати із сертифікатами SHA-2, тому драйвери virtio для Windows у цих системах не може бути встановлено належним чином.

Щоб усунути цю проблему, перш ніж виконувати перетворення гостьової системи, вам слід встановити у системах підтримку підписування коду SHA-2: https://docs.microsoft.com/en-us/security-updates/SecurityAdvisories/2015/3033929.

Докладніші дані можна знайти на сторінці https://bugzilla.redhat.com/show_bug.cgi?id=1624878

After conversion, Windows guest cannot be upgraded¶

After successful conversion, the Windows guest cannot be upgraded to a later release of Windows (eg. from Windows Server 2016 to 2019).

Another symptom is that the "pnputil /enum-drivers" command cannot list all drivers. A few drivers are shown and then the command crashes with the error:

 Failed to enumerate driver packages: The parameter is incorrect.

This is caused by the "guestor_tmp" temporary driver that we preinstall during conversion so that Windows can see the boot device. Because only minimal changes are made to the Registry to make this work, Windows later gets confused when it sees these partial Registry entries.

The fix is to delete the Registry entries, after conversion but before trying to upgrade Windows. This can be achieved using virt-win-reg(1).

The Windows guest should be shut down.

The following ".reg" file should be merged into the Windows Registry: https://github.com/libguestfs/virt-v2v/blob/master/contrib/remove-guestor.reg

 # virt-win-reg --merge WindowsGuest remove-guestor.reg

Then the Windows guest can be booted and used / upgraded as normal.

Alternatively, a WinPE environment can be used to remove the Registry entries.

For further information see: https://issues.redhat.com/browse/MTV-2256

Windows: "Activation of partially decrypted BITLK device is not supported"¶

This error from cryptsetup(8) may occur for Windows 11 guests that have a virtual TPM. Even if Bitlocker is not activated, the disk is still encrypted, and so a --key parameter is still required. However it may not be possible to retrieve the key from the TPM.

A workaround is to turn on Bitlocker in the Bitlocker Drive Encryption settings in the Control Panel. The Bitlocker key must be passed to virt-v2v on the command line.

For further information see: https://issues.redhat.com/browse/RHEL-70840 and https://windowstechpro.com/how-to-enable-bitlocker-on-windows-11/

Windows: "Enter the recovery key for this drive"¶

After conversion, you may be presented with a Windows boot screen showing:

 BitLocker recovery
 Enter the recovery key for this drive
 [|___________________]

(See screenshot on https://issues.redhat.com/browse/RHEL-103915)

This happens when the Windows BitLocker disk encryption key is contained in the VMware Virtual Trusted Platform Module (vTPM). The vTPM is working exactly as designed. It is preventing the encrypted disk from being moved from one machine to another by storing the encryption key in trusted storage on the source. By design, we cannot access or move this key to the target.

To start the VM you will need to enter the BitLocker recovery key. This will also register the disk against the new vTPM on the target, so it should only be necessary to do this once.

For help finding the recovery key: https://aka.ms/recoverykeyfaq

Linux: Guests with LUKS encryption and TPM fail to boot after conversion¶

Linux guests (such as Ubuntu) that use LUKS-encrypted disks with keys sealed to a Trusted Platform Module (TPM) will fail to boot after virt-v2v conversion. This is because the TPM is working exactly as designed: it prevents the encrypted disk from being used on a different machine. After conversion, the guest runs on a new KVM host with a different vTPM, so the TPM-sealed key is no longer valid.

To convert such a guest, a passphrase-based LUKS keyslot must exist so that virt-v2v can unlock the disk using the --key option. If the guest only has a TPM-sealed key, you must add a passphrase keyslot before conversion. Do not remove the TPM binding on the source VM as it must remain bootable in case the conversion fails.

The following commands should be run inside the source guest while it is still running on the source hypervisor (where the TPM is valid). In these examples "/dev/sda3" is the LUKS partition; substitute the appropriate device for your guest.

If the guest uses clevis for TPM2 binding (e.g. Ubuntu 22.04), first recover the sealed passphrase, then add a new keyslot:

 clevis luks list -d /dev/sda3
 clevis luks pass -d /dev/sda3 -s SLOT > /tmp/recovered-key
 cryptsetup luksAddKey /dev/sda3 --key-file /tmp/recovered-key

If the guest uses systemd-cryptenroll (e.g. Ubuntu 24.04+), "systemd-cryptenroll" does not expose the sealed passphrase, so you must supply the original installation passphrase when adding a new keyslot:

 cryptsetup luksDump /dev/sda3    # verify tpm2 token is present
 cryptsetup luksAddKey /dev/sda3

Then convert with virt-v2v, passing the passphrase you enrolled above:

 virt-v2v [...] --key all:key:PASSPHRASE

After conversion, the old TPM binding will no longer be valid. Boot the converted guest and remove the stale binding:

 clevis luks unbind -d /dev/sda3 -s SLOT -f       # clevis
 systemd-cryptenroll --wipe-slot=tpm2 /dev/sda3   # systemd-cryptenroll

If you want to re-seal LUKS against the new KVM vTPM, you can then run "clevis luks bind -d /dev/sda3 tpm2 '{}'" or "systemd-cryptenroll --tpm2-device=auto /dev/sda3" inside the converted guest.

For further information see: https://issues.redhat.com/browse/RHEL-85154

Мережі і містки¶

Гостьові системи, зазвичай, з'єднано із однією або декількома мережами, і при перетворенні до гіпервізору призначення вам, зазвичай, потрібно повторно з'єднати ці мережі на вузлі призначення. Зробити це можна за допомогою параметрів --network, --bridge та --mac.

Якщо ви не певні щодо того, які мережі і містки використовуються у початковому гіпервізорі, ви можете вивчити початкові метадані (XML libvirt, дані vCenter тощо). Ви також можете запустити virt-v2v з параметром --print-source, який призведе до того, що virt-v2v виведе доступну програмі інформацію щодо початкового варіанта гостьової системи, а потім завершить роботу.

У виведених даних з параметром --print-source ви побачите розділ, де буде показано картки мережевих інтерфейсів (NIC) гостьової системи:

 $ virt-v2v [-i ...] --print-source name
 [...]
 NIC:
     Network "default" mac: 52:54:00:d0:cf:0e

Містки є особливим класом пристроїв мережі, які долучаються до іменованої зовнішньої мережі на гіпервізорі джерела. Приклад:

 $ virt-v2v [-i ...] --print-source name
 [...]
 NICs:
     Bridge "br0"

Щоб пов'язати певний місток-джерело до мережі призначення, наприклад, місток "br0" у початковій системі із мережею "ovirtmgmt" у системі призначення, скористайтеся такою командою:

 virt-v2v [...] --bridge br0:ovirtmgmt

Щоб пов'язати усі містки із мережею призначення, скористайтеся такою командою:

 virt-v2v [...] --bridge ovirtmgmt

Тонкощі прив'язки гостьових NIC

Параметр --mac надає вам ширші можливості керування прив'язкою, надаючи змогу прив'язувати окремі NIC до мереж або містків у системі призначення. Наприклад, у початковій гостьовій системі із двома NIC їх можна пов'язати окремо із двома мережами із назвами "mgmt" та "clientdata" ось так:

 $ virt-v2v [...] \
    --mac 52:54:00:d0:cf:0e:network:mgmt \
    --mac 52:54:00:d0:cf:0f:network:clientdata

Зауважте, що у virt-v2v не передбачено можливостей зміни MAC-адреси гостьової системи. MAC-адреса є частиною метаданих гостьової системи і має лишатися тією самою у гіпервізорі походження та у гіпервізорі призначення. У більшості гостьових систем MAC-адреса використовується для встановлення сталих зв'язків між NIC та внутрішніми назвами (наприклад "eth0"), зв'язків із параметрами брандмауера або навіть зв'язків із системами ліцензування програмного забезпечення.

Мінімальний XML для параметра -i libvirtxml¶

Якщо використовується параметр -i libvirtxml, вам слід буде вказати певний файл XML libvirt. Написання такого файла «з нуля» є доволі марудною справою, отже, вам буде корисний наведений нижче шаблон.

Зауважте, що цим слід користуватися лише для тестування і/або там, де ви впевнені у своїх діях! Якщо у вас є метадані libvirt для гостьової системи, завжди користуйтеся ними, а не цим шаблоном.

 <domain type='kvm'>
   <name> NAME </name>
   <memory>1048576</memory>
   <vcpu>2</vcpu>
   <os>
     <type>hvm</type>
     <boot dev='hd'/>
   </os>
   <features>
     <acpi/>
     <apic/>
     <pae/>
   </features>
   <devices>
     <disk type='file' device='disk'>
       <driver name='qemu' type='raw'/>
       <source file='/path/to/disk/image'/>
       <target dev='hda' bus='ide'/>
       <checksum method='sha256' fail='error'>123123...</checksum>
     </disk>
     <interface type='network'>
       <mac address='52:54:00:01:02:03'/>
       <source network='default'/>
       <model type='rtl8139'/>
     </interface>
   </devices>
 </domain>

Придатне до читання компʼютером виведення¶

Для виведення даних у зручному для машинної обробки форматі можна скористатися параметром --machine-readable. Додавання цього параметра робить зручним використання virt-v2v з інших програм, графічних інтерфейсів тощо.

Існує два способи використання цього параметра.

Спочатку, скористайтеся цим параметром окремо, щоб опитати систему щодо можливостей виконуваного файла virt-v2v. Типово виведені дані виглядатимуть якось так:

 $ virt-v2v --machine-readable
 virt-v2v
 libguestfs-rewrite
 colours-option
 input:disk
 [...]
 output:local
 [...]
 convert:linux
 convert:windows

Виводиться список можливостей, по одній на рядок, і програма завершує роботу зі станом 0.

Записи "input:" і "output:" стосуються аргументів параметрів -i і -o (вхідного і вихідного режимів), які підтримуються цим виконуваним файлом. Записи "convert:" стосуються типів гостьових систем, підтримку перетворення яких передбачено у цьому виконуваному файлі.

По-друге, можна скористатися цим параметром у поєднанні із іншими параметрами для того, щоб зробити звичайні виведені програмою дані придатнішими для подальшої машинної обробки.

У поточній версії це означає таке:

1.

Повідомлення смужки поступу можна обробляти зі стандартного виведення, шукаючи їх за таким формальним виразом:

 ^[0-9]+/[0-9]+$
    

2.

Програма, яка надсилає виклик, має обробляти повідомлення, надіслані до стандартного виведення, (окрім повідомлень смужки поступу) як повідомлення щодо стану. Ці повідомлення може бути записано до журналу і/або показано користувачеві.

3.

Програма, яка надсилає виклик, має обробляти повідомлення, надіслані до stderr як повідомлення про помилки. Крім того, virt-v2v завершує роботу із ненульовим кодом стану, якщо станеться критична помилка.

У virt-v2v ≤ 0.9.1 взагалі не передбачено підтримки параметра --machine-readable. Цей параметр було додано під час переписування virt-v2v у 2014 році.

Можна вказати рядок форматування для керування виведенням, див. "РОЗШИРЕНЕ ПРИДАТНЕ ДО ЧИТАННЯ КОМП'ЮТЕРОМ ВИВЕДЕННЯ" in guestfs(3).

Запуск екземпляра системи libvirt¶

 Failed to connect socket to '/var/run/libvirt/virtqemud-sock': No such file or directory
 Failed to connect socket to '/var/run/libvirt/virtqemud-sock-ro': Connection refused

If you have just installed libvirt and virt-v2v, then you may see the errors above. This is caused by libvirt daemons that provide various services not running straight after installation. (This may depend on your distribution and vendor presets).

To fix this on systemd-based distributions, do:

 systemctl isolate multi-user.target

Див. також https://bugzilla.redhat.com/2182024.