Прості команди¶

Простою командою є послідовність надання значень змінним, після якої вказано відокремлені пропусками слова і переспрямування і яка завершується оператором керування. Перше слово визначає команду, яку буде виконано, її буде передано як нульовий аргумент. Решту слів буде передано як аргументи команди, яку викликано.

Повернутим значенням простої команди є її код стану виходу або 128+n, якщо команду було перервано із використанням сигналу n.

Конвеєри¶

Конвеєр є послідовністю однією або декількох команд, які відокремлено одним із керівних операторів | або |&. Формат конвеєра є таким:

Стандартне виведення команди команда1 з'єднується каналом зі стандартним введенням команди команда2. Це з'єднання виконується до будь-яких переспрямувань, які визначено командою (див. ПЕРЕСПРЯМУВАННЯ нижче). Якщо використано |&, стандартне виведення помилок команди команда1, на додачу до її стандартного виведення, з'єднано зі стандартним введенням команди команда2 каналом; це скорочення від 2>&1 |. Це неявне переспрямовування стандартного виведення помилок до стандартного виведення виконується після будь-яких переспрямувань, які визначаються командою команда1.

Кодом стану повернення конвеєра є код стану виходу останньої команди, якщо не вказано параметр pipefail. Якщо увімкнено pipefail, кодом стану повернення конвеєра є значення останньої (найправішої) команди, яка завершила роботу із ненульовим кодом стану, або нуль, якщо усі команди було виконано успішно. Якщо перед конвеєром вказано зарезервоване слово !, кодом стану виходу конвеєра є логічне заперечення коду стану виходу, який описано вище. Оболонка очікує на завершення виконання усіх команд у конвеєрі, перш ніж повернути значення.

Якщо перед конвеєром вказано зарезервоване слово time, після завершення виконання конвеєра буде виведено звіт щодо часу спожитого під час виконання у просторі користувача і у просторі системи. Параметр -p змінює формат виведення на такий, який визначено POSIX. Якщо оболонка працює у режимі posix, вона не розпізнає time як зарезервоване слово, якщо наступний жетон починається з «-». Можна встановити для змінної середовища TIMEFORMAT значення рядка форматування, який визначає спосіб показу даних щодо часу; див. опис TIMEFORMAT у розділі Змінні оболонки нижче.

Якщо оболонка перебуває у режимі posix, після time можна додати символ розриву рядка. У цьому випадку оболонка показуватиме загальний час, який спожито у просторах користувача і системи оболонкою та її дочірніми процесами. Змінною TIMEFORMAT можна скористатися для визначення форматування даних щодо часу.

Кожна команда у багатокомандному конвеєрі, де створено канали, виконується у підоболонці, яка є окремим процес. Див. СЕРЕДОВИЩЕ ВИКОНАННЯ КОМАНД, щоб ознайомитися із описом підоболонок і середовища підкоманд. Якщо використано параметр lastpipe за допомогою вбудованого запису shopt (див. опис shopt нижче), останній елемент конвеєра може бути виконано процесом оболонки, якщо керування завданнями не є активним.

Списки¶

Список є послідовністю одного або декількох конвеєрів команд, які відокремлено одним з операторів ;, &, && або ||, і, якщо потрібно, завершено одним із символів ;, & або <розривом рядка>.

З цих операторів списку && і || мають однакову пріоритетність. Нижчу за них пріоритетність мають ; і &, які теж мають однакову пріоритетність.

У списку може бути використано послідовність з одного або декількох символів нового рядка замість крапки з комою для відокремлення команд.

Якщо команда завершується оператором керування &, оболонка виконує команду у фоновому режимі у підоболонці. Оболонка не чекатиме на завершення виконання такої команди, кодом стану повернення завжди буде 0. Такі команди будемо називати асинхронними. Команди, які відокремлено символом ;, буде виконано послідовно. Оболонка очікуватиме на виконання кожної команди, перш ніж перейти до наступної. Кодом стану повернення буде код стану повернення останньої виконаної команди.

Списки І та АБО є послідовностями одного або більше каналів розділених керуючими операторами && та || відповідно. Списки І та АБО виконуються з лівою асоціативністю. Список І має форму

команду2 буде виконано лише тоді, якщо команда1 повертає нульовий код стану виходу (успіх).

Список OR має форму

Команду команда2 буде виконано тоді і лише тоді, коли команда команда1 повертає ненульовий код стану виходу. Кодом стану повернення списків AND і OR є код стану виходу останньої виконаної команди у списку.

Складені команди¶

Складена команда є однією з описаних нижче команд. У більшості випадків список в описі команди може відокремлюватися від решти команди одним або кількома новими рядками, а замість крапки з комою може слідувати новий рядок.

(список)

Список виконується у підоболонки (дивіться СЕРЕДОВИЩЕ ВИКОНАННЯ КОМАНД нижче, де наведено опис середовища підоболонки). Присвоєння змінних і вбудовані команди, які впливають на середовище оболонки, не залишаються в силі після виконання команди. Статус повернення — це стан виходу списку команд список.

{ список; }

список просто виконується в поточному середовищі оболонки. Список повинен завершуватися новим рядком або крапкою з комою. Це називається груповою командою. Стан повернення — це стан виходу списку команд список. Зверніть увагу, що на відміну від метасимволів ( та ), { та } є зарезервованими словами і має відбуватися там, де дозволено розпізнавати зарезервоване слово. Оскільки вони не викликають розриву слова, вони повинні відділятися від списку команд список пробілами або іншими метасимволами оболонки.

((вираз))

вираз обчислюється згідно правил описаних нижче під АРИФМЕТИЧНІ ОБЧИСЛЕННЯ. Якщо значення виразу не нуль, повертається стан 0; в іншому випадку повертається стан 1. Для аргументу вираз буде виконано такі самі розгортання, які було б виконано, якби його було взято у подвійні лапки, але символи подвійних лапок у самому аргументі вираз не буде оброблено особливим чином і буде просто вилучено.

[[ вираз ]]

Повертає стан 0 або 1 залежно від оцінки умовного виразу вираз. Вирази складаються з первинних частин, описаних нижче у розділі УМОВНІ ВИРАЗИ. Для слів між [[ і ]] не буде виконано поділ на слова та розгортання шляхів. Оболонка виконає розгортання тильди, розширення параметрів і змінних, арифметичне розширення, підставляння команд, підставляння процесу та вилучення лапок для цих слів (розгортання, яке було б виконано, якщо б слова було взято у подвійні лапки). Умовні оператори, такі як -f, повинні бути без лапок, щоб бути визнаними основними.

Якщо використано [[, оператори < і > лексикографічно упорядковуватимуться з використанням порядку поточної локалі.

Коли використовуються оператори == і !=, рядок праворуч від оператора вважається взірцем і відповідає правилам, описаним нижче в розділі Відповідність за взірцем, ніби було увімкнено параметр оболонки extglob. Оператор = еквівалентний ==. Якщо увімкнено параметр оболонки nocasematch, пошук збігів виконується без урахування регістру символів алфавіту. Буде повернуто значення 0, якщо рядок відповідає (==) або не відповідає (!=) взірцю, і 1 в іншому випадку. Будь-яку частину взірця можна брати у лапками для встановлення відповідності цій частині, як рядку.

Доступним є додатковий двійковий оператор, =~, із тим самим рівнем пріоритетності, що і as == and !=. Якщо ним скористатися, рядок праворуч від оператора буде оброблено як розширений формальний вираз POSIX і встановлено відповідність (за допомогою інтерфейсів POSIX regcomp і regexec, які зазвичай описано у regex(3)). Буде повернуто значення 0, якщо рядок збігається із взірцем, і 1 в іншому випадку. Якщо формальний вираз є синтаксично помилковим, повернутим значенням умовного виразу буде 2. Якщо увімкнено параметр оболонки nocasematch, відповідність встановлюватиметься без врахування регістру символів абетки. Будь-яку частину взірця можна взяти у лапки, якщо відповідність цієї частини рядка слід встановлювати буквально. Це означає, що будь-який символ у нейтралізованій частині буде використано як є, а не з врахуванням відповідності спеціальному взірцю. Якщо взірець зберігається у змінній оболонки, нейтралізація розгортання змінної встановлює режим примусового встановлення відповідності за взірцем як звичайним рядком. Будьте обережними із виразами у квадратних дужках у формальних виразах, оскільки звичайна нейтралізація і символи взірців втрачають значення у квадратних дужках.

Взірець вважатиметься відповідним, якщо він відповідає будь-якій частині рядка. Для того, щоб відповідність було зареєстровано, лише якщо взірець збігається з усім рядком, скористайтеся прив'язками ^ і $. У змінній-масиві BASH_REMATCH зберігається запис частин рядка, які відповідають взірцю. Елемент BASH_REMATCH з індексом 0 частину рядка яка відповідає усьому формальному виразу. Підрядки, які відповідають взятим у дужки підвиразам у формальному виразі, зберігаються у решті індексованих елементів масиву BASH_REMATCH. Елемент BASH_REMATCH із індексом n ж частиною рядка, що відповідає взятому у дужки n-му підвиразу. Bash встановлює BASH_REMATCH у загальній області видимості; оголошення її як локальної змінної призведе до неочікуваних результатів.

Вираз можна поєднувати за допомогою вказаних нижче операторів, які упорядковано за спаданням пріоритетності:

for назва [ [ in [ слово ... ] ] ; ] do список ; done

Список слів, за яким вказано in, розгортається у список записів. Для змінної назва встановлюється значення кожного з елементів списку за чергою, і кожного разу виконується список. Якщо пропущено слово in, команда for виконає список для усіх встановлених позиційних параметрів (див. ПАРАМЕТРИ нижче). Повернутий код стану буде кодом стану виходу останньої виконаної команди. Якщо розгортання записів за in призведе до створення порожнього списку, команди не виконуватимуться, а кодом стану повернення буде 0.

for (( вираз1 ; вираз2 ; вираз3 )) ; do список ; done

Спочатку, арифметичний вираз вираз1 обчислюється за правилами, описаними нижче у розділі АРИФМЕТИЧНІ ОБЧИСЛЕННЯ. Потім, обчислення арифметичного виразу expr2 повторюється поки не досягне нуля. Кожного разу, коли результатом обчислення виразу вираз2 є нуль, буде виконано список і обчислено арифметичний вираз вираз3. Якщо якогось виразу не буде виявлено, вважатиметься, що його значенням є 1. Повернутим значенням є стан виходу останньої команди список, яка виконалася, або false, якщо будь-який вираз є некоректним.

select назва [ in слово ] ; do список ; done

Список слів після in буде розгорнуто. Результатом буде список записів. Набір розгорнутих слів буде виведено до стандартного виведення помилок, перед кожним з яких буде дописано номер. Якщо буде пропущено слово після in, буде виведено позиційні параметри (див. ПАРАМЕТРИ нижче). Після цього select буде показано запит PS3 і прочитано рядок зі стандартного введення. Якщо рядок складається з номера, який відповідає одному зі показаних слів, слову буде надано значення назва. Якщо рядок є порожнім, слова і запит буде показано ще раз. Якщо буде прочитано символ кінця файла (EOF), виконання команди select завершується із поверненням стану 1. Будь-яке інше прочитане значення призведе до того, що параметру назва буде надано порожнє значення (null). Прочитаний рядок буде збережено у змінній REPLY. Список команд список буде виконано після кожного вибору варіанта, аж доки не буде виконано команду break. Станом виходу select є стан виходу останньої команди, яку буде виконано у списку список, або нуль, якщо не буде виконаної жодної команди.

case слово in [ [(] взірець [ | взірець ] ... ) список ;; ] ... esac

Команда case спочатку розгортає слово і намагається послідовно встановити його відповідність кожному із взірців взірець за допомогою правил встановлення відповідності, які описано у розділі Відповідність за взірцем нижче. Слово слово буде розгорнуто із використанням розгортання тильди, розгортання параметрів і змінних, арифметичних обчислень, заміни команд, підставляння процесів та вилучення лапок. Кожен із інспектованих взірців взірець буде розгорнуто із використанням розгортання тильди, розгортання параметрів і змінних, арифметичних обчислень, заміни команд, підставляння процесів та вилучення екранування. Якщо увімкнено параметр оболонки nocasematch, відповідність встановлюватиметься без врахування регістру символів абетки. Якщо буде встановлено відповідність, буде виконано відповідний список команд список. Якщо буде використано оператор ;;, після першого ж встановлення відповідності взірцю подальші спроби встановлення відповідності не виконуватимуться. Якщо використати ;& замість ;;, виконання продовжуватиметься із прив'язкою списку команд список до наступного набору взірців. Якщо використати ;;& замість ;;, оболонка виконає перевірку наступного списку взірців в інструкції, якщо такий є, і виконає будь-який пов'язаний із нею список команд список, якщо буде встановлено відповідність, продовжуючи виконання інструкцій варіанта так, наче не було встановлено відповідності списку взірців. Станом виходу є нуль, якщо жоден із взірців не є відповідним. Якщо якийсь із взірців виявиться відповідним, станом виходу буде стан виходу останньої виконаної у списку команд список команди.

if список; then список; [ elif список; then список; ] ... [ else список; ] fi

if список виконується. Якщо стан виходу дорівнює нулю — виконується then список. В іншому випадку по черзі виконується кожен elif список, якщо їхній стан виходу дорівнює нулю, то виконується відповідний then список і команда завершується. Інакше виконується else список, якщо наявний. Станом виходу є стан виходу останньої виконаної команди або нуль, якщо умова не перевірялася.

while список-1; do список-2; done

until список-1; do список-2; done

Команда while послідовно виконує список команд список-2, доки остання команда у списку команд список-1 повертає нульовий стан виходу. Команда until є аналогічною до команди while, але умова у ній є оберненою: список команд список-2 виконуватиметься, доки остання команда у списку команд список-1 не поверне ненульовий стан виходу. Станом виходу команд while і until є стан виходу останньої виконаної команди у списку команд список-2 або нуль, якщо не було виконано жодної команди.

Копроцеси¶

Копроцес — команда оболонки, перед якою вказано зарезервоване слово coproc. Виконання копроцесу відбувається асинхронно у підоболонці так, наче команду було завершено керівним оператором &. При цьому, буде встановлено двобічний канал обміну даними між оболонкою, у якій виконується копроцес, і копроцесом.

Синтаксис для копроцесу:

Створює копроцес із назвою НАЗВА. Аргументом команда може бути або проста команда, або складена команда (див. вище). Аргументом НАЗВА є назва змінної середовища. Якщо аргументу НАЗВА не вказано, типовою назвою є COPROC.

Рекомендована форма використання копроцесу:

Ця форма є рекомендованою, оскільки прості команди призводять до обов'язкового іменування копроцесу назвою COPROC, і нею простіше користуватися, вона є повнішою за інші складені команди.

Якщо команда є складеною командою, НАЗВА є необов'язковою. Слово після coproc визначає, чи буде слово оброблено як назву змінної: його буде оброблено як запис НАЗВА, якщо це не є зарезервованим словом, яке впроваджує складену команду. Якщо аргумент команда є простою командою, використовувати аргумент НАЗВА не можна; так зроблено, щоб уникнути плутанини між аргументом НАЗВА і першим словом простої команди.

При виконанні копроцесу оболонка створює змінну-масив (див. Масиви нижче) із назвою НАЗВА у контексті оболонки, з якої відбувається виконання. Стандартне виведення команди команда буде з'єднано за допомогою каналу обміну даними із дескриптором файла в оболонці, з якої відбувається виконання, і значення цього дескриптора файла буде надано елементу НАЗВА[0]. Стандартне джерело вхідних даних команди команда буде з'єднано за допомогою каналу із дескриптором файла у оболонці, з якої відбувається виконання, а значення цього дескриптора файла буде надано елементу НАЗВА[1]. Канал обміну даними буде встановлено до виконання будь-яких переспрямувань, які вказано командою (див. ПЕРЕСПРЯМУВАННЯ нижче). Дескрипторами файлів можна скористатися як аргументами команд оболонки з використанням стандартного розгортання слів. Підоболонки не матимуть доступу до дескрипторів файлів, окрім дескрипторів, які створено для виконання команд та підставляння процесів.

Доступ до ідентифікатора процесу оболонки, яку викликано для виконання копроцесу, можна отримати як значення змінної НАЗВА_PID. Для очікування на завершення копроцесу можна скористатися вбудованою командою wait.

Оскільки копроцеси створюються як асинхронні команди, команда coproc завжди повертає успіх. Стан вертання копроцесу є станом виходу команди.

Визначення функцій оболонки¶

Функція оболонки це обʼєкт, що викликається як проста команда і виконує складену команду з новим набором позиційних параметрів. Функція оболонки оголошується наступним чином:

fname () складена_команда [переспрямування]

function назва_функції [()] складена_команда [переспрямування]

Ця команда визначає функцію із назвою назва_функції. Використання зарезервованого слова function є необов'язковим. Якщо вказано зарезервоване слово function, круглі дужки є необов'язковими. Вмістом функції є складена команда складена_команда (див. Складені команди вище). Ця команда, зазвичай, є списком команд між { і }, але може бути будь-якою командою з наведеного вище списку складених команд, якщо використано зарезервоване слово function, але круглі дужки не вказано, рекомендуємо використовувати фігурні дужки. Складену команду складена_команда буде викликано кожного разу, коли як назву простої команди використано назва_функції. У режимі posix назвв_функції має бути коректною назвою оболонки і не може збігатися із назвою однієї із спеціальних вбудованих команд POSIX. У типовому режимі назвою функції може бути будь-яке слово оболонки, що не містить лапок та символу $. Усі переспрямування (див. ПЕРЕСПРЯМУВАННЯ нижче), які вказано під час визначення функції, виконуватимуться під час виконання самої функції. Станом виходу визначення функції є нуль, якщо не буде виявлено синтаксичних помилок або призначеної лише для читання функції із тією самою назвою. При виконанні станом виходу функції є стан виходу останньої виконаної команди у її вмісті. (Див. ФУНКЦІЇ нижче.)

Позиційні параметри¶

Позиційний параметр — параметр, який позначено однією або декількома цифрами, окрім одинарної цифри 0. Значення позиційних параметрів встановлюються з аргументів оболонки при її виклику. Змінити значення параметрів можна за допомогою вбудованої команди set. Встановлювати значення позиційних параметрів не можна за допомогою звичайних інструкцій встановлення значень. Позиційні параметри тимчасово замінюються при виклику функції оболонки (див. ФУНКЦІЇ нижче).

Для розгортання позиційних параметрів, які складаються з декількох цифр, їх слід вказувати у фігурних дужках (див. РОЗГОРТАННЯ нижче).

Спеціальні параметри¶

Деякі з параметрів оболонка обробляє в особливий спосіб. На ці параметри можна лише посилатися. Встановлення їхнього значення у звичайний спосіб заборонено.

*

Розгортається у позиційні параметри, починаючи з першого. Якщо розгорнутий текст не перебуває у подвійних лапках, кожен позиційний параметр розгортатиметься в окреме слово. У контексті виконання ці слова підлягають подальшому поділу на слова і розгортанню назв шляхів. Якщо розгортання відбувається у подвійних лапках, воно відбуватиметься до одного слова, що складатиметься зі значень усіх параметрів, які буде відокремлено першим символом спеціальної змінної IFS. Тобто, "$*" еквівалентне до "$1c$2c...", де c — перший символ значення змінної IFS. Якщо значення змінної IFS не встановлено, параметри буде відокремлено пробілами. Якщо значення IFS є порожнім, параметри буде з'єднано без проміжних роздільників.

@

Розгортається у позиційні параметри, починаючи з першого. У контекстах, де виконується поділ на слова кожен позиційний параметр буде розгорнуто до окремого слова. Якщо розгортання відбувається не у подвійних лапках, ці слова також буде поділено на окремі слова. У контекстах, де не виконується поділу на слова, розгортання відбувається до одного слова, у якому позиційні параметри буде відокремлено пробілом. Якщо розгортання відбувається у подвійних лапках, кожен параметр розгорається до окремого слова. Тобто, "$@" еквівалентне до "$1" "$2" ... Якщо розгортання у подвійних лапках відбувається у межах слова, результат розгортання першого параметра об'єднується із початковою частиною початкового слова, а результат розгортання останнього параметра об'єднується із останньою частиною початкового слова. Якщо позиційних параметрів немає, "$@" і $@ ні до чого не розгортаються (тобто, їх буде вилучено).

#

Розгортається до числа позиційний параметрів у десятковому записі.

?

Розгортається до коду стану виходу останнього виконаного конвеєра переднього плану.

-

Розкриває прапорці поточних опцій, що вказані при виклику, через вбудовану команду set, або встановлені самою оболонкою (як опція -i).

$

Розкриває ідентифікатор процесу оболонки. В підоболонці воно розкриває до ідентифікатора процесу поточної оболонки, а не підоболонки.

!

Розкриває ІД процесу завдання, що було покладено у фон останнім, або викликане асинхронною командою або черед вбудоване bg (див. JOB CONTROL нижче).

0

Розкриває назву оболонки або скрипту оболонки. Воно встановлене під час ініціалізації оболонки. Якщо bash викликано файлом команд, $0 встановлюється в назву того файлу. Якщо bash запущено з опцією -c, тоді $0 встановлюється в перший аргумент після рядка для виконання, якщо він присутній. Інакше, воно встановлюється в назву файлу, якого використали для запуску bash, як надано нульовим аргументом.

Змінні оболонки¶

Оболонка встановлює значення таких змінних:

_

Під час запуску оболонки отримує значення шляху, який використано для виклику оболонки або назви скрипту, який виконується, у тому вигляді, у якому його передано у середовищі, або списку аргументів. Далі, після розгортання, розгортається до останнього аргументу попередньої простої команди, яку виконано в основному режимі. Також отримує значення повного шляху, який використано для виклику кожної виконаної команди, і записується до середовища, яке експортовано для цієї команди. При перевірці пошти цей параметр містить назву поштового файла, перевірку якого виконує програма.

BASH

Розгортається до повної назви файла, використано для виклику цього екземпляра bash.

BASHOPTS

Список відокремлених двокрапками увімкнених параметрів оболонки. Кожне слово у списку є коректним аргументом параметра -s вбудованої команди shopt (див. ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ нижче). Параметри, які з'являються у списку BASHOPTS, є тими параметрами, про які shopt звітує, як про увімкнені. Якщо у середовищі є ця змінна, при запуску bash кожен параметр оболонки у списку буде увімкнено до читання будь-яких файлів запуску. Цю змінну призначено лише для читання.

BASHPID

Розгортається до ідентифікатора поточного процесу bash. Це значення, за певних обставин, зокрема підоболонок, які не потребують повторної ініціалізації bash, відрізняється від $$. Спроба встановлення значення BASHPID ні на що не вплине. Якщо скасувати встановлення BASHPID, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо згодом значення буде повторно встановлено.

BASH_ALIASES

Змінна-асоціативний масив, елементи якого відповідають внутрішньому списку псевдонімів, який підтримується вбудованим засобом alias. Елементи, додані до цього масиву, відображаються в списку псевдонімів; однак скасування елементів масиву наразі не призводить до видалення псевдонімів зі списку псевдонімів. Якщо скасувати встановлення BASH_ALIASES, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо її згодом перевстановити.

BASH_ARGC

Змінна-масив, значеннями якої є кількості параметрів у кожному кадрі поточного стека викликів виконання bash. Кількість параметрів поточної підпрограми (функції оболонки або сценарію, що виконується за допомогою . або source) міститься на вершині стека. Коли виконується підпрограма, кількість переданих параметрів передається в BASH_ARGC. Оболонка встановлює BASH_ARGC лише в режимі розширеного налагодження (див. нижче опис параметра extdebug вбудованого засобу shopt). Встановлення extdebug після того, як оболонка почала виконувати сценарій, або посилання на цю змінну, коли extdebug не встановлено, може призвести до невідповідних значень.

BASH_ARGV

Змінна-масив, яка містить всі параметрів у поточному стеку викликів виконання bash. Останній параметр останнього виклику підпрограми міститься на вершині стека; перший параметр початкового виклику - внизу. Коли виконується підпрограма, надані параметри передаються в BASH_ARGV. Оболонка встановлює BASH_ARGV лише в режимі розширеного налагодження (див. нижче опис параметра extdebug вбудованого засобу shopt). Встановлення extdebug після того, як оболонка почала виконувати сценарій, або посилання на цю змінну, коли extdebug не встановлено, може призвести до невідповідних значень.

BASH_ARGV0

При посиланні ця змінна розширюється до назви оболонки або сценарію оболонки (ідентичне $0; див. опис спеціальних параметрів 0 вище). Присвоєння BASH_ARGV0 призводить до присвоєння того ж значення $0. Якщо скасувати встановлення BASH_ARGV0, вона втрачає свої особливі властивості, навіть якщо її згодом перевстановити.

BASH_CMDS

Змінна-асоціативний масив, елементи якого відповідають внутрішній геш-таблиці команд, якe підтримує вбудований засіб hash. Елементи, додані до цього масиву, з'являються в геш-таблиці; однак скасування елементів масиву наразі не призводить до видалення назв команд із геш-таблиці. Якщо скасувати встановлення BASH_CMDS, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо її згодом перевстановити.

BASH_COMMAND

Команда, яка зараз виконується або має виконуватись, якщо оболонка не виконує команду в результаті пастки, і в цьому випадку це команда, яка виконується під час пастки. Якщо скасувати встановлення BASH_COMMAND, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо її згодом перевстановити.

BASH_EXECUTION_STRING

Аргумент команди до параметра виклику -c.

BASH_LINENO

Змінна-масив, чиї елементи є номерами рядків у файлах початкового коду, де викликано кожен відповідний елемент FUNCNAME. ${BASH_LINENO[$i]} є номером рядка у файлі початкового коду (${BASH_SOURCE[$i+1]}), де було викликано ${FUNCNAME[$i]} (або ${BASH_LINENO[$i-1]}, якщо на нього посилаються у іншій функції оболонки). Для отримання номера поточного рядка скористайтеся LINENO.

BASH_LOADABLES_PATH

Список відокремлених двокрапками каталогів, у яких оболонка буде шукати динамічно завантажувані вбудовані команди, які вказано командою enable.

BASH_REMATCH

Змінна-масив, чиїм елементам надають значення за допомогою двійкового оператора =~ у команді умови [[. Елемент із індексом 0 є частиною рядка, яка точно відповідає усьому формальному виразу. Елемент із індексом n є частиною рядка, яка відповідає n-ій взятій у круглі дужки частині виразу.

BASH_SOURCE

Змінна-масив, чиїми елементами є назви файлів початкового коду, де визначено відповідні назви функцій оболонки у змінній-масиві FUNCNAME. Функцію оболонки ${FUNCNAME[$i]} визначають у файлі ${BASH_SOURCE[$i]} і викликають з ${BASH_SOURCE[$i+1]}.

BASH_SUBSHELL

Збільшується на одиницю із кожним переходом до наступної підоболонки або середовища підоболонки, якщо оболонку запускають у цьому середовищі. Початковим значенням є 0. Якщо не встановлено значення BASH_SUBSHELL, втрачає свої особливі властивості, навіть якщо згодом значення буде встановлено.

BASH_VERSINFO

Призначена лише для читання змінна-масив, чиїми елементами є дані щодо версії поточного екземпляра bash. Елементи масиву мають такі значення:

BASH_VERSION

Розгортається до рядка, який описує версію цього екземпляра bash.

COMP_CWORD

Індекс у ${COMP_WORDS} слова, на якому перебуває курсор. Доступ до цієї змінної можна отримати лише у функціях оболонки, які викликають можливості програмованого доповнення тексту (див. Програмоване доповнення нижче).

COMP_KEY

Клавіша (або кінцева клавіша у послідовності клавіш), яка викликає поточну функцію доповнення.

COMP_LINE

Поточний рядок команди. Ця змінна доступна лише у функціях оболонки та зовнішніх командах, які викликано можливостями програмованого доповнення (див. Програмоване доповнення нижче).

COMP_POINT

Індекс поточної позиції курсора відносно початку поточної команди. Якщо поточною позицією курсора є кінець поточної команди, значення цієї змінної дорівнює ${#COMP_LINE}. Ця змінна доступна лише у функціях оболонки та зовнішніх командах, які викликано можливостями програмованого доповнення (див. Програмоване доповнення нижче).

COMP_TYPE

Встановлюють ціле значення, яке відповідає типу доповнення, яке призвело до виклику функції доповнення: TAB — звичайне доповнення, ? — доповнення за списком після послідовного натискання клавіші табуляції, ! — доповнення за списком варіантів при доповненні за частиною слова, @ — доповнення за списком, якщо слово лишається незмінним, або % — доповнення за меню. Ця змінна є доступною, лише у функціях оболонки і зовнішніх командах, які викликають можливості програмованого доповнення (див. Програмоване доповнення нижче).

COMP_WORDBREAKS

Набір символів, які бібліотека readline обробляє як роздільники слів при виконанні доповнення слів. Якщо не встановлено значення COMP_WORDBREAKS, втрачає свої особливі властивості, навіть якщо значення цієї змінної буде надалі встановлено повторно.

COMP_WORDS

Змінна-масив (див. Масиви нижче), що складається з окремих слів у поточному рядку команди. Рядок буде поділено на слова так, як його ділить readline, з використанням COMP_WORDBREAKS, як це описано вище. Ця змінна доступна лише у функціях оболонки, які викликають можливості програмованого доповнення (див. Програмоване доповнення нижче).

COPROC

Змінна-масив (див. Масиви нижче), яку створено для зберігання дескрипторів файлів для виведення та введення даних для копроцесу без назви (див. Копроцеси вище).

DIRSTACK

Змінна-масив (див. Масиви нижче), яка містить поточний вміст стосу каталогів. Каталоги буде розташовано у стосі у тому ж порядку, що і у списку, показаному вбудованою командою dirs. Встановленням значення для елементів цього масиву можна скористатися для внесення змін до записів каталогів у стосі, але додавання та вилучення каталогів слід користуватися вбудованими командами pushd і popd. Встановлення значення цієї змінної не змінюватиме поточного каталогу. Якщо значення DIRSTACK не встановлено, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо значення згодом буде встановлено.

EPOCHREALTIME

Кожне посилання на цей параметр буде розгорнуто до кількості секунд з моменту початку епохи Unix (див. time(3)) у форматі з рухомою крапкою і точністю до мікросекунд. Спроби встановити значення для EPOCHREALTIME буде проігноровано. Якщо значення EPOCHREALTIME не встановлено, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо згодом її значення буде встановлено.

EPOCHSECONDS

Кожне посилання на цей параметр буде розгорнуто до кількості секунд з моменту початку епохи Unix (див time(3)). Спроби встановити значення для EPOCHSECONDS буде проігноровано. Якщо значення EPOCHSECONDS не встановлено, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо згодом її значення буде встановлено.

EUID

Розгортається до ідентифікатора ефективного користувача поточного користувача. Ініціалізується під час запуску оболонки. Цю змінну призначено лише для читання.

FUNCNAME

Змінна-масив, яка містить назви усіх функцій оболонки у поточному стеку викликів. Елемент із індексом 0 є назвою будь-якої функції оболонки, яка виконується у поточний момент. Найнижчим елементом у списку (елементом із найбільшим індексом) є "main". Ця змінна існує лише тоді, коли виконується функція оболонки. Спроби встановити значення FUNCNAME буде проігноровано. Якщо значення FUNCNAME не встановлено, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо згодом її значення буде встановлено.

Цією змінною можна скористатися у поєднанні із BASH_LINENO та BASH_SOURCE. У кожного елемента FUNCNAME є відповідні елементи у BASH_LINENO та BASH_SOURCE для опису стека викликів. Наприклад, ${FUNCNAME[$i]} було викликано з файла ${BASH_SOURCE[$i+1]} у рядку з номером ${BASH_LINENO[$i]}. На основі цієї інформації показує дані щодо поточного стекла викликів вбудована команда caller.

GROUPS

Змінна-масив, яка містить список груп, учасником яких є поточний користувач. Спроби встановити значення GROUPS буде проігноровано. Якщо значення GROUPS не встановлено, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо згодом її значення буде встановлено.

HISTCMD

Номер у журналі або індекс у списку журналу поточної команди. Спроби встановити значення HISTCMD буде проігноровано. Якщо значення HISTCMD не встановлено, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо згодом її значення буде встановлено.

HOSTNAME

Автоматично заповнюється назвою поточного вузла.

HOSTTYPE

Автоматично встановлюється значення рядка, який унікальним чином описує тип комп'ютера, на якому запущено bash. Типове значення залежить від системи.

LINENO

Кожне посилання на цей параметр буде замінено на десяткове число, яке відповідає поточному послідовному номеру рядка (відлік починається з 1) у скрипті або функції. Якщо параметр використано не у скрипті або функції, підставлене значення може бути беззмістовним. Якщо значення LINENO не встановлено, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо згодом її значення буде встановлено.

MACHTYPE

Автоматично встановлюється значення рядка, який повністю описує тип операційної системи, у якій запущено bash у форматі, який визначено стандартом GNU процесор-компанія-система. Типове значення залежить від системи.

MAPFILE

Змінна-масив (див Масиви нижче), яку створено для зберігання тексту, який прочитано за допомогою вбудованої команди mapfile, яку виконано без визначення назви змінної.

OLDPWD

Попередній робочий каталог, який було встановлено командою cd.

OPTARG

Значення останнього аргументу параметра, яке оброблено вбудованою командою getopts (див. ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ нижче).

OPTIND

Індекс наступного аргументу параметра, який буде оброблено вбудованою командою getopts (див. ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ нижче).

OSTYPE

Автоматично встановлюється значення рядка, який описує операційну систему, у якій запущено bash. Типове значення залежить від системи.

PIPESTATUS

Змінна-масив (див Масиви нижче), у якій зберігається список значень кодів стану виходу від процесів у найсвіжішому виконаному основному конвеєрі команд (який може містити і лише одну команду).

PPID

Ідентифікатор процесу батьківського процесу оболонки. Цю змінну призначено лише для читання.

PWD

Поточний робочий каталог, який було встановлено командою cd.

RANDOM

Кожен раз, коли використовується цей параметр, програма розгортає його до випадкового цілого числа у межах від 0 до 32767. Наданням RANDOM значення можна ініціалізувати послідовність псевдовипадкових чисел. Якщо значення RANDOM не встановлено, змінна втрачає особливі властивості, навіть якщо її значення згодом буде встановлено повторно.

READLINE_ARGUMENT

Будь-який числовий аргумент, наданий команді readline, який було визначено за допомогою "bind -x" (див. ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ нижче), коли її було викликано.

READLINE_LINE

Вміст буфера рядків readline для використання з "bind -x" (див. ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ нижче).

READLINE_MARK

Позиція позначки (збереженої точки вставлення) у буфері рядків readline для використання з "bind -x" (див. ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ нижче). Символи між точкою вставлення та позначкою часто називають областю.

READLINE_POINT

Позиція точки вставлення у буфері рядків readline для використання з "bind -x" (див. ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ нижче).

REPLY

Встановлюється значення рядка вхідних даних, який прочитано командою read, якщо цій команді не передано жодних аргументів.

SECONDS

Кожен запис цього параметра буде замінено на кількість секунд, які минули із моменту виклику оболонки. Якщо інструкцією буде встановлено значення SECONDS, значення яким буде замінено наступні записи параметра визначатиметься як кількість секунд, які минули з моменту встановлення значення разом із встановленим значенням. Кількість секунд з моменту виклику оболонки та поточний час завжди визначатиметься за допомогою запитів до годинника системи. Якщо значення SECONDS не встановлено, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо згодом її значення буде встановлено.

SHELLOPTS

Список відокремлених двокрапками увімкнених параметрів оболонки. Кожне слово у списку є коректним аргументом параметра -o вбудованої команди set (див. ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ нижче). Параметри, які з'являються у списку SHELLOPTS, є тими параметрами, про які set -o звітує, як про увімкнені. Якщо у середовищі є ця змінна, при запуску bash кожен параметр оболонки у списку буде увімкнено до читання будь-яких файлів запуску. Цю змінну призначено лише для читання.

SHLVL

Збільшується на одиницю кожного разу, коли запускається екземпляр bash.

SRANDOM

Кожен запис цієї змінної розгортається у 32-бітове псевдовипадкове число. Генератор випадкових чисел є нелінійним у системах, де передбачено підтримку /dev/urandom або arc4random, отже усі повернуті числа не пов'язано із попередніми. Встановлення бази випадковості не передбачено, тому спроби встановлення для цієї змінної значення буде проігноровано. Якщо значення SRANDOM не встановлено, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо згодом її значення буде встановлено.

UID

Розгортається до ідентифікатора поточного користувача. Ініціалізується під час запуску оболонки. Цю змінну призначено лише для читання.

Оболонка використовує описані нижче змінні. У деяких випадках bash призначає типове значення змінної. Нижче для таких випадків наведено нотатки.

BASH_COMPAT

Значення використовують для встановлення рівня сумісності оболонки. Опис різних рівнів сумісності та їхнього впливу на роботу оболонки наведено у розділі РЕЖИМ СУМІСНОСТІ ОБОЛОНКИ. Значення може бути десятковий дріб (наприклад, 4.2) або ціле число (наприклад, 42), яке відповідає бажаному рівню сумісності. Якщо значення BASH_COMPAT не встановлено або встановлено значення порожнього рядка, рівень сумісності буде типовим для поточної версії програми. Якщо для BASH_COMPAT встановлено значення, яке не є коректним значенням рівня сумісності, оболонка виведе повідомлення про помилку і встановить рівень сумісності, який є типовим для поточної версії оболонки. Коректні рівні сумісності описано нижче у розділі BРЕЖИМ СУМІСНОСТІ ОБОЛОНКИ. Наприклад, 4.2 і 42 є коректними значеннями, які відповідають параметру compat42 команди shopt і встановлюють рівень сумісності 42. Коректним значенням також є номер поточної версії оболонки.

BASH_ENV

Якщо встановлено значення цього параметра, коли bash виконує скрипт оболонки, це значення буде оброблено як назву файла, який містить команди для ініціалізації оболонки, як у ~/.bashrc. Значення BASH_ENV буде оброблено із розгортанням параметрів, заміною команд та арифметичними обчисленнями, перш ніж його буде використано як назву файла. Для пошуку потрібного файла не буде використано змінну PATH.

BASH_XTRACEFD

Якщо встановлено значення цілого числа, яке відповідає коректному дескриптору файла, bash запише створені під час виконання дані трасування, якщо увімкнено set -x для цього дескриптора файла. Дескриптор файла буде закрито у відповідь на скасування встановлення значення BASH_XTRACEFD або встановлення нового значення для цієї змінної. Якщо значення BASH_XTRACEFD не встановлено або встановлено значення порожнього рядка, дані трасування буде надіслано до стандартного виведення помилок. Зауважте, що встановлення для BASH_XTRACEFD значення 2 (дескриптор файла стандартного виведення помилок) з наступним скасуванням встановлення значення призведе до закриття стандартного виведення помилок.

CDPATH

Шлях пошуку для команди cd. Це список записів каталогів, які відокремлено двокрапками, у якому оболонка шукатиме каталоги призначення, які вказано командою cd. Зразок значення: ".:~:/usr".

CHILD_MAX

Встановити кількість значень стану завершених дочірніх процесів, які має зберігати оболонка. Bash забороняє зменшення цього значення до рівня, який є нижчим за обов'язковий мінімум POSIX. Передбачено також максимальне значення (у поточній версії 8192), яке теж не можна перевищувати. Мінімальне значення залежить від системи.

COLUMNS

Використовується у складеній команді select для визначення ширини термінала при виведенні списків вибору. Буде встановлено автоматично, якщо увімкнено параметр checkwinsize або в інтерактивній оболонці при отриманні SIGWINCH.

COMPREPLY

Змінна-масив, з якої bash читає можливі доповнення, створені функцією оболонки, яку викликано можливостями програмованого доповнення (див. Програмоване доповнення нижче). У кожному з елементів масиву міститься можливий варіант доповнення.

EMACS

Якщо bash виявить цю змінну у середовищі, коли оболонку буде запущено зі значенням "t", програма припускатиме, що оболонку запущено у режимі буфера оболонки Emacs, і вимкне редагування рядка.

ENV

Розгортається і виконується подібно до BASH_ENV (див. ВИКЛИК вище) при виклику інтерактивної оболонки у режимі posix.

EXECIGNORE

Список відокремлених двокрапками взірців оболонки (див. Відповідність за взірцем), який визначає список назв файлів, які буде проігноровано при пошуку команди із використанням PATH. Файли, назви яких збігатимуться з одним із цих взірців не вважатимуться виконуваними у списку доповнення і виконання команд при пошуку у каталогах PATH. Це не стосуватиметься поведінки команд [, test і [[. Використання EXECIGNORE не стосується повних шляхів до файлів у таблиці хешів команд. Цією змінною можна скористатися для ігнорування файлів бібліотек спільного використання, для яких встановлено біт виконання, але які не є виконуваними файлами. При встановленні відповідності взірцю буде враховано значення параметра оболонки extglob.

FCEDIT

Типовий редактор для вбудованої команди fc.

FIGNORE

Список відокремлених двокрапками суфіксів, які слід ігнорувати під час автоматичного доповнення назв файлів (див. READLINE нижче). Назви файлів, чиї суфікси збігаються із одним із записів у FIGNORE, буде виключено зі списку відповідних назв файлів. Зразок значення ".o:~".

FUNCNEST

Якщо встановлено числове додатне значення, визначає максимальний рівень вкладеності функцій. Виклики функцій, у яких перевищено рівень вкладеності, призводять до аварійного завершення виконання поточної команди.

GLOBIGNORE

Список відокремлених двокрапками взірців, який визначає набір назв файлів, які буде проігноровано при розгортанні шляхів. Якщо назва файла відповідає взірцю розгортання шляху також відповідає одному із взірців у GLOBIGNORE, її буде вилучено зі списку відповідників.

HISTCONTROL

Список відокремлених двокрапками значень, які визначають спосіб збереження команд у списку журналу. Якщо до списку значень включено ignorespace, рядки, які починаються з символу пробілу не буде збережено у списку журналу. Значення ignoredups призведе до того, що рядки, які збігаються із попереднім записом у журналі, не буде збережено. Значення ignoreboth є скороченням для поєднання ignorespace і ignoredups. Значення erasedups призведе до того, що усі попередні рядки, які збігаються із поточним рядком буде вилучено зі списку журналу перед збереженням у ньому поточного рядка. Усі інші значення, окрім описаних вище, буде проігноровано. Якщо не встановлено значення HISTCONTROL або у встановленому значенні немає коректних записів, обробник читатиме і зберігатиме у списку журналу усі рядки, які узгоджуються зі значенням HISTIGNORE. Другий і наступні рядки багаторядкових складених команд не перевірятимуться, їх буде додано до журналу без врахування значення HISTCONTROL.

HISTFILE

Назва файла, у якому буде збережено журнал команд (див. HISTORY нижче). Типовим значенням є ~/.bash_history. Якщо значення не встановлено, при виході з оболонки журнал команд збережено не буде.

HISTFILESIZE

Максимальна кількість рядків, які можуть міститися у файлі журналу. Якщо цій змінній надано значення, файл журналу буде обрізано, якщо це потрібно, так, щоб у ньому містилося не більше вказаної кількості рядків — буде вилучено найстаріші записи. Файл журналу також буде обрізано до цього розміру після запису до нього під час виходу з оболонки. Якщо значенням змінної є 0, файл журналу буде обрізано до нульового розміру. Нечислові значення або від'ємні числові значення призводять до заборони обрізання. Оболонка встановлює типове значення за значенням HISTSIZE після читання усіх файлів запуску оболонки.

HISTIGNORE

Список відокремлених двокрапками взірців, які буде використано для вибору команд, які слід зберегти у списку журналу. Кожен взірець буде прив'язаний до початку рядка і має збігатися із усім рядком (без неявного додавання «*»). Перевірку відповідності кожного з взірців рядку буде виконано після застосування перевірок, які визначено HISTCONTROL. Окрім звичайних символів відповідності взірців, «&» відповідає попередньому рядку у журналі. «&» можна екранувати за допомогою символу зворотної похилої риски; зворотну похилу риску буде вилучено перед спробою встановлення відповідності. Перевірка другого і наступних рядків багаторядкової складеної команди не виконуватиметься — ці рядки буде додано до журналу, незалежно від значення HISTIGNORE. При встановленні відповідності за взірцем буде враховано значення параметра оболонки extglob.

HISTSIZE

Кількість команд, які слід зберігати у журналі команд (див. ЖУРНАЛ нижче). Якщо значенням є 0, збереження команд до списку команд не виконуватиметься. Якщо значення є від'ємним, до списку журналу зберігатимуться усі команди (без обмежень на кількість). Після читання файлів запуску оболонка встановлює типове значення 500.

HISTTIMEFORMAT

Якщо ця змінна встановлена і її значення не порожнє (null), воно використовується як рядок форматування strftime(3) щоб надрукувати позначку часу, пов’язану з кожним записом журналу, що виводиться вбудованою командою history. Якщо ця змінна встановлена, мітки часу записуються до файлу журналу, щоб вони могли зберігатися протягом сеансів оболонки. Щоб відрізнити позначки часу від інших рядків журналу, використовується символ коментаря журналу.

HOME

Домашній каталог поточного користувача; типовий аргумент для вбудованої команди cd. Значення цієї змінної також використовується при розгортанні записів із тильдою.

HOSTFILE

Містить назву файла у тому самому форматі, що і /etc/hosts яку слід прочитати, коли оболонка має доповнити назву вузла. Список можливих завершень назви вузла можна змінити під час роботи оболонки; за наступної спроби завершення назви вузла після зміни значення, bash додасть вміст нового файлу до наявного списку. Якщо HOSTFILE встановлено, але не має значення або не називає файлу для читання, bash намагається прочитати /etc/hosts для отримання списку можливих варіантів завершення назви вузла. Якщо надати HOSTFILE порожнє значення, список назв вузлів буде спорожнено.

IFS

Внутрішній роздільник полів (Internal Field Separator), який буде використано для поділу тексту на слова після розгортання і для поділу рядків на слова за допомогою вбудованої команди read. Типовим значенням є “<space><tab><newline>”.

IGNOREEOF

Визначає дію інтерактивної оболонки у відповідь на отримання символу EOF як єдиного елемента вхідних даних. Якщо встановлено значення, воно вважатиметься кількістю послідовних символів EOF, які має бути введено як перші символи рядків вхідних даних, перш ніж bash завершить роботу. Якщо змінна існує, але не має числового значення або взагалі не має значення, буде використано типове значення 10. Якщо змінної не існуватиме, для оболонки EOF буде кінцем введення.

INPUTRC

Назва файла запуску readline. Перевизначає типову назву ~/.inputrc (див. READLINE нижче).

INSIDE_EMACS

Якщо у середовищі є ця змінна на момент запуску оболонки, bash припускає, що програму запущено всередині буфера оболонки і може вимкнути редагування рядків, залежно від значення змінної TERM.

LANG

Використовується для визначення категорії локалі для усіх категорій, які не було окремо вибрано за допомогою змінної, назва якої починається з LC_.

LC_ALL

Значення цієї змінної має вищий пріоритет за значення LANG та будь-якої іншої змінної LC_, яка визначає категорію локалі.

LC_COLLATE

Ця змінна визначає порядок сортування, який буде використано при упорядковуванні результатів розгортання шляхів до файлів, та визначає поведінку при розгортанні діапазонів, класів еквівалентності та схем упорядковування при розгортанні шляхів та встановленні відповідності за взірцем.

LC_CTYPE

Ця змінна визначає спосіб обробки символів та поведінку класів символів при розгортанні шляхів до файлів та встановленні відповідності за взірцем.

LC_MESSAGES

Ця змінна визначає локаль, яку буде використано для трансляції рядків у подвійних лапках, яким передує символ $.

LC_NUMERIC

Ця змінна визначає категорію локалей, яку буде використано для форматування чисел.

LC_TIME

Ця змінна визначає категорію локалей, яку буде використано для форматування записів дати і часу.

LINES

Використовується у складеній команді select для визначення довжини стовпчика при виведенні списків вибору. Буде встановлено автоматично, якщо увімкнено параметр checkwinsize або в інтерактивній оболонці при отриманні SIGWINCH.

MAIL

Якщо для цього параметра встановлено значення назви файла або каталогу, і не встановлено значення змінної MAILPATH, bash повідомлятиме користувачеві про надходження пошти до вказаного файла або каталогу у форматі Maildir.

MAILCHECK

Визначає наскільки часто (у секундах) bash має перевіряти пошту. Типовим значенням є 60 секунд. Коли настане момент перевірити пошту, оболонка виконає відповідні дії до показу основного запиту. Якщо значення цієї змінної не встановлено або встановлено значення, яке не є додатним або нульовим, оболонка вимкне перевірку пошти.

MAILPATH

Список відокремлених двокрапками назв файлів, у яких слід шукати пошту. Повідомлення, яке буде виведено при надходженні пошти до певного файла, можна вказати, відокремивши назву файла від повідомлення за допомогою «?». Якщо використати $_ у тексті повідомлення, змінну буде розгорнуто до назви поточного поштового файла. Приклад:

OPTERR

Якщо встановлено значення 1, bash виводитиме повідомлення про помилки, які створено вбудованою командою getopts (див. ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ нижче). OPTERR буде ініціалізовано значенням 1 кожного разу, коли викликатиметься оболонка або виконуватиметься скрипт оболонки.

PATH

Шлях пошуку для команд. Це список відокремлених двокрапками записів каталогів, у яких оболонка шукатиме команди (див. ВИКОНАННЯ КОМАНД нижче). Назва каталогу нульової довжини (null) у значенні PATH позначає поточний каталог. Порожня назва каталогу може з'являтися як два сусідніх стовпчики або початковий чи кінцевий стовпчик. Типовий шлях залежить від системи і визначається адміністратором, який встановив bash. Стандартним значенням є ``/usr/local/bin:/usr/local/sbin:/usr/bin:/usr/sbin:/bin:/sbin''.

POSIXLY_CORRECT

Якщо ця змінна є частиною середовища на момент запуску bash, оболонка перейде у режим posix до читання файлів запуску, так, наче було вказано параметр виклику --posix. Якщо встановити значення змінної під час роботи оболонки, bash увімкне режим posix так, наче було виконано команду set -o posix Коли оболонка переходить у режим posix, вона встановлює значення для цієї змінної, якщо це значення ще не було встановлено.

PROMPT_COMMAND

Якщо встановлено значення цієї змінної, і цим значенням є масив, о показу кожного з основних запитів буде виконано значення кожного із елементів масиву. Якщо значення встановлено, але воно не є масивом, це значення буде використано як команду, яку слід виконати.

PROMPT_DIRTRIM

Якщо встановлено додатне значення, це значення буде використано як кількість кінцевих компонентів запису каталогу, які слід зберегти при розгортанні екранованих послідовностей запитів \w і \W (див. ЗАПИТИ нижче). Вилучені символи буде замінено трьома крапками.

PS0

Значення цього параметра буде розгорнуто (див. ЗАПИТИ нижче) і виведено інтерактивними оболонками після читання команди і перед її виконанням.

PS1

Значення цього параметра розгортається (див. ЗАПИТИ нижче) і використовується як основний рядок запиту. Типове значення — “\s-\v\$ ”.

PS2

Значення цього параметра розгортається, як з PS1, і використовується як вторинний рядок запиту. Типове значення — “> ”.

PS3

Значення цього параметра використовується як запит для команди select (див. ГРАМАТИКА ОБОЛОНКИ вище).

PS4

Значення цього параметра буде розгорнуто, як і PS1, а значення буде виведено перед кожною командою, яку bash виведе під час виконання. Перший символ розгорнутого значення PS4, за потреби, буде відтворено декілька разів для позначення декількох рівнів опосередкованості. Типовим значенням є “+ ”.

SHELL

Ця змінна розгортається до повного шляху до оболонки. Якщо не встановлено під час запуску оболонки, bash встановлює для неї значення повного шляху до оболонки входу до системи поточного користувача.

TIMEFORMAT

Значення цього параметра використовується як рядок формату, що визначає, як слід показувати інформацію про час для конвеєрів із префіксом time. Символ % розпочинає escape-послідовність, яка розширюється до значення часу або іншої інформації. Escape-послідовності та їх значення такі; дужки позначають необов'язкові частини.

Необов'язкове p є цифрою, яка визначає точність, кількість цифр дробової частини після десяткової крапки. Значення 0 означає, що не слід виводити ні крапку, ні дробову частину. Можна вказати до трьох позицій після десяткової крапки; значення p, які є більшим за 3, буде просто замінено на 3. Якщо p не вказано, буде використано значення 3.

Необов'язкове l визначає довгий формат, включено із хвилинами, форми MMmSS.FFs. Значення p визначає, чи слід включати дробову частину.

Якщо значення цієї змінної не встановлено, bash працюватиме так, наче вона має значення $'\nreal\t%3lR\nuser\t%3lU\nsys\t%3lS'. Якщо значення є порожнім, дані щодо часу виведено не буде. При виведенні рядка форматування буде додано кінцевий символ нового рядка.

TMOUT

Якщо встановлено додатне значення, TMOUT вважатиметься типовим часом очікування для вбудованої команди read. Команда select завершить роботу, якщо вхідні дані не буде отримано протягом TMOUT секунд, якщо вхідні дані надходять з термінала. В інтерактивній оболонці значення буде використано як кількість секунд, протягом яких слід очікувати на рядок вхідних даних після показу основного запиту. Bash завершить роботу після очікування протягом вказаної кількості секунд, якщо не буде отримано повного рядка вхідних даних.

TMPDIR

Якщо встановлено, bash використовує значення як назву каталогу, у якому bash створює тимчасові файли для використання в оболонці.

auto_resume

Ця змінна керує тим, як оболонка взаємодіє із користувачем і керуванням завданнями. Якщо встановлено значення цієї змінної, прості команди з одного слова без переспрямувань вважатимуться кандидатами на відновлення наявного зупиненого завдання. Двозначність заборонено: якщо існує декілька завдань, записи яких починаються із введеного рядка, буде вибрано завдання, доступ до якого було здійснено останнім. Назва зупиненого завдання у цьому контексті є рядком команди, яку використано для його запуску. Якщо встановлено значення exact, визначений рядок має відповідати назві зупиненого завдання точно; якщо встановлено значення substring, визначений рядок має збігатися із підрядком у назві зупиненого завдання. Значення substring працює подібно до ідентифікатора завдання %? (див. КЕРУВАННЯ ЗАВДАННЯМИ нижче). Якщо встановлено будь-яке інше значення, визначений рядок має бути префіксом назви зупиненого завдання; це працює подібно до ідентифікатора завдання %рядок.

histchars

Два або три символи, які керують доповненням за журналом та поділом на жетони (див. ДОПОВНЕННЯ ЗА ЖУРНАЛОМ нижче). Перший символ є символом доповнення за журналом, символом, який сигналізує про початок доповнення за журналом, зазвичай, «!». Другий символ є символом швидкого підставляння, який використовують як скорочення для повторного запуску попередньої введеної команди, із заміною одного рядка на інший у команді. Типовим є символ «^». Необов'язковий третій символ є символом, який позначає, що решта рядка є коментарем, якщо буде виявлено, що це перший символ слова. Зазвичай, цим символом є «#». Поява символу коментаря у журналі призводить до того, що заміну за журналом у решті слів рядка буде пропущено. Це не обов'язково призведе до того, що засіб обробки команд оболонки вважатиме решту рядка коментарем.

Масиви¶

У bash передбачено одновимірні індексовані та асоціативні змінні-масиви. Як індексований масив можна використати будь-яку змінну. Масив явним чином оголошується вбудованою командою declare. Обмеження на максимальний розмір масиву не передбачено, як і вимоги, щоб усі елементи було індексовано або асоційовано неперервно. Посилання на елементи індексованих масивів здійснюється за допомогою цілих чисел (включно із арифметичними виразами). Нумерація починається з нуля. Посилання на елементи асоціативних масивів здійснюється з використанням довільних рядків. Якщо це явно не визначено, індекси в індексованому масиві мають бути невід'ємними цілими числами.

Індексований масив буде створено автоматично, якщо будь-якій змінній буде надано значення з використанням синтаксичної конструкції назва[підпис]=значення. Значення підпис буде оброблено як арифметичний вираз, результатом обчислення якого має бути число. Щоб явним чином оголосити індексований масив, скористайтеся командою declare -a назва (див. ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ нижче). Також можна скористатися командою declare -a назва[підпис]; підпис буде проігноровано.

Асоціативні масиви створюють через declare -A назва.

Атрибути змінної-масиву можна вказати за допомогою вбудованих команд declare і readonly. Кожен атрибут застосовується до усіх елементів масиву.

Надати масиву значення можна за допомогою складених синтаксичних конструкцій встановлення значень у формі назва=(значення1 ... значенняn), де кожне значення можна вказувати у формі [підпис]=рядок. Для індексованих масивів достатньо вказати лише рядок. Кожне значення у списку розгортається з використанням усіх розгортань в оболонці, які описано нижче у розділі РОЗГОРТАННЯ. При встановленні значення у індексованих масивах, якщо вказано необов'язкові дужки і підпис, значення буде надано елементу з відповідним індексом. Якщо підпис не буде вказано, індексом елемента, якому буде надано значення, буде індекс останнього елемента, якому було надано значення якоюсь інструкцією, плюс один. Нумерація елементів масиву починається з нуля.

При встановленні значень асоціативного масиву словами у складеній інструкції надання значення можуть бути або інструкції надання значень, для яких потрібен підпис елемента, або список слів, які буде оброблено як послідовність альтернативних ключів та значень: назва=( ключ1 значення1 ключ2 значення2 ...). Результат обробки цих слів буде таким самим, як для назва=( [ключ1]=значення1 [ключ2]=значення2 ...). Перше слово у списку визначає, як оброблятимуться інші слова; усі інструкції надання значень у списку мають належати до одного типу. Якщо використовуватимуться пари ключ/значення, ключі не можна пропускати, вони не можуть бути порожніми; останнє пропущене значення буде оброблено як порожній рядок.

Таку синтаксичну конструкцію також приймає вбудована команда declare. Значення окремих елементів масиву можна вказати за допомогою синтаксичної конструкції назва[підпис]=значення, впровадженої вище. При наданні значення в індексованому масиві, якщо параметру назва передано від'ємний індекс, для визначення індексу елемента це число буде додано до числа, яке на одиницю більше максимального індексу у масиві назва. Отже, від'ємні індекси відраховуватимуться від кінця масиву, а індекс -1 є індексом останнього елемента масиву.

Оператор += допише змінну до масиву змінних при наданні значення за допомогою синтаксису складеного надання значень; див. ПАРАМЕТРИ вище.

Доступ до будь-якого елемента масиву можна отримати за допомогою синтаксичної конструкції ${назва[підпис]}. Фігурні дужки є обов'язковими для уникнення конфліктів з розгортанням шляхів до файлів. Якщо підписом є @ або *, слово буде розгорнуто до усіх елементів масиву назва. Ці два підписи працюють по-різному, лише якщо слово взято у подвійні лапки. Якщо слово взято у подвійні лапки, ${назва[*]} розгортається до одинарного слова зі значенням усіх елементів масиву, які відокремлено один від одного першим символом спеціальної змінної IFS, а ${назва[@]} розгортає кожен елемент масиву назва в окреме слово. Якщо у масиві немає елементів, ${назва[@]} розгортається у порожнє значення. Якщо всередині слова відбувається розгортання у подвійних лапках, результат розгортання першого параметра буде об'єднано із початковою частиною початкового слова, а розгортання останнього параметра буде об'єднано із останньою частиною початкового слова. Така процедура є подібною до розгортання спеціальних параметрів * і @ (див. Спеціальні параметри вище). ${#назва[підпис]} буде розгорнуто у довжину ${назва[підпис]}. Якщо значенням параметра підпис є * або @, результатом розгортання буде кількість елементів у масиві. Якщо результатом обчислення значення підпис, яке використано для посилання на елемент індексованого масиву, є від'ємне число, для визначення індексу елемента це число буде додано до числа, яке на одиницю більше максимального індексу у масиві. Отже, від'ємні індекси відраховуватимуться від кінця масиву, а індекс -1 є індексом останнього елемента масиву.

Посилання на змінну-масив без визначення підпису є еквівалентним до посилання на елемент масиву із підписом 0. Можна використовувати будь-які посилання на змінну-масив із коректним підписом. Якщо потрібно, bash автоматично створить відповідний масив.

Значення змінної-масиву вважається встановленим, якщо підпису змінної надано значення. Коректним значенням може бути і порожній рядок.

Можна отримати ключі (індекси) масиву, а також значення. ${!назва[@]} і ${!назва[*]} розгортаються до індексів, які призначено у змінній-масиві назва. Обробка у подвійних лапках є подібною до розгортання спеціальних параметрів @ і * у подвійних лапках.

Для знищення масивів використовують вбудовану команду unset. Команда unset назва[підпис] знищує елемент масиву з індексом підпис, як для індексованих, так і для асоційованих масивів. Від'ємні значення підписів буде оброблено в описаний вище спосіб. Скасування встановлення останнього елемента у змінній-масиві не скасовує встановлення змінної. Команда unset назва, де назва є назвою масиву, вилучає увесь масив. unset назва[підпис], де підписом є * або @, поводиться по-різному, залежно від того, є назва індексованим чи асоціативним масивом. Якщо назва є асоціативним масивом, команда скасовує встановлення елемента із підписом * або @. Якщо назва є індексованим масивом, unset вилучає усі елементи, але не вилучає сам масив.

При використанні назви змінної із підписом як аргументу команди, так само, як із unset, без використання синтаксису розгортання слів, описаного вище, аргумент підлягатиме розгортанню шляхів до файлів. Якщо розгортання шляхів до файлів є небажаним, аргумент слід взяти у лапки.

Вбудовані команди declare, local та readonly приймають параметр -a для визначення індексованого масиву та параметр -A для визначення асоціативного масиву. Якщо вказано обидва параметри, пріоритет має параметр -A. Вбудована команда read приймає параметр -a для призначення списку слів, які прочитано зі стандартного джерела вхідних даних, до масиву. Вбудовані команди set і declare показують значення масиву у спосіб, яким можна скористатися для встановлення значень нового масиву.

Розгортання у дужках¶

Розгортання у дужках є механізмом, за яким може бути створено довільні рядки. Цей механізм подібний до розгортання шляхів, але породжені назви файлів можуть бути і назвами файлів, які не існують. Взірці, які буде оброблено розгортанням у дужках, складаються з необов'язкової вступної частини, за якою має бути вказано або послідовність відокремлених комами рядків, або послідовність виразів у парі фігурних дужок, яку завершує необов'язкова кінцева частина. Вступну частину буде дописано перед кожним рядком у фігурних дужках, а потім до кожного з результатів буде дописано кінцеву частину. Розгортання відбувається зліва праворуч.

Розгортання у дужках може бути вкладеним. Результати розгортання кожного рядка не упорядковуються; зберігається порядок зліва праворуч. Приклад: a{d,c,b}e буде розгорнуто у «ade ace abe».

Вираз послідовності має форму {x..y[..крок]}, де x і y є або цілими числами або одинарними літерами, а крок, необов'язковий крок у послідовності, є цілим числом. Якщо вказано цілі числа, вираз розгортається до кожного цілого числа від x до y, включно. До вказаних цілих чисел можна дописати префікс 0, щоб усі елементи у послідовності мали однакову довжину. Якщо x або y починається з нуля, оболонка спробує примусово створити послідовність, елементи якої складатимуться з однакової кількості цифр, дописавши нуль там, де це потрібно. Якщо вказано літери, вираз буде розгорнуто до кожного символу, який лексикографічно потрапляє у діапазон від x до y, включно, з використанням типової локалі C. Зауважте, що x і y мають належати до одного типу (цілих чисел або літер). Якщо вказано крок, його буде використано як приріст між елементами послідовності. Типовим кроком є 1 або -1, відповідно до взаємного розташування кінців послідовності.

Розгортання у дужках виконується до будь-яких інших розгортань. У результатах буде збережено усі символи, які є спеціальними для інших розгортань. Розгортання є строго текстовим. Bash не виконує жодної синтаксичної обробки контексту розгортання або тексту у фігурних дужках.

Правильно форматоване розгортання у дужках має містити ненейтралізовані початкову і кінцеву фігурні дужки та принаймні одну ненейтралізовану кому або один коректний вираз послідовності. Усі розгортання у дужках із помилковим форматуванням буде оброблено буквально. { або , може бути нейтралізовано символом зворотної похилої риски для запобігання обробці цих символів як частини виразу у дужках. Щоб уникнути конфлікту із розгортанням параметрів, рядок ${ не є прийнятним для розгортання у дужках — він придушує розгортання у дужках, аж до кінцевої }.

Ця конструкція типово використовується як скорочення, якщо загальний префікс рядків, які має бути створено, є довшим, ніж у наведеному вище прикладі:

Розгортання у дужках сучасних версій є дещо несумісним із давніми версіями sh. Старі версії sh не обробляють початкову або кінцеву фігурні дужки особливим чином, якщо вони є частиною слова, і зберігають їх у виведених даних. Bash у процесі розгортання у дужках вилучає фігурні дужки зі слів. Наприклад, якщо передати sh слово file{1,2}, виведено буде те саме слово. Результатом обробки того самого слова у bash буде file1 file2. Якщо потрібна строга сумісність із sh, запускайте bash із параметром +B або вимкніть розгортання у дужках за допомогою параметра +B команди set (див. ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ нижче).

Розгортання тильди¶

Якщо слово починається з ненейтралізованого символу тильди («~»), усі символи до першого ненейтралізованого символу похилої риски (або усі символи, якщо у слові немає ненейтралізованої похилої риски) вважатимуться тильда-префіксом. Якщо жоден із символів у тильда-префіксі не є нейтралізованим, символи у тильда-префіксі вважатимуться можливою назвою облікового запису. Якщо ця назва облікового запису є порожнім рядком, тильду буде замінено на значення параметра оболонки HOME. Якщо значення HOME не встановлено, тильду буде замінено на адресу домашнього каталогу користувача, від імені якого запущено оболонку. У всіх інших випадках тильда-префікс буде замінено домашнім каталогом, пов'язаним із вказаною назвою облікового запису.

Якщо тильда-префіксом є «~+», тильда-префікс буде замінено на значення змінної оболонки PWD. Якщо тильда-префіксом є «~-», замість нього буде підставлено значення змінної середовища OLDPWD, якщо його встановлено. Якщо символи, які йдуть за тильдою у тильда-префіксі складаються з числа N, із необов'язковим префіксом «+» або «-», тильда-префікс буде замінено на відповідний елемент зі стосу каталогів так, наче він є результатом виконання будованої команди dirs, викликаної із тильда-префіксом як аргументом. Якщо символи після тильди у тильда-префіксі складаються з числа без початкового «+» або «-», буде використано варіант із «+».

Якщо назва облікового запису для входу є некоректною або не вдасться виконати розгортання тильди, слово лишиться незмінним.

В усіх інструкціях із встановленням значення змінної буде виконано перевірку на ненейтралізовані тильда-префікси одразу після : або першого =. Якщо такі префікси буде виявлено, також буде виконано розгортання тильди. Отже, можна використовувати назви файлів з тильдами у командах зі встановленням значень для PATH, MAILPATH та CDPATH — оболонка надасть змінній розгорнуте значення.

Крім того, bash виконує розгортання тильди у словах, які відповідають умовам надання змінним значення (як це описано вище у розділі ПАРАМЕТРИ), коли вони з'являються як аргументи у простих командах. У режимі posix bash цього не робитиме, окрім описаних вище команд оголошення.

Розгортання параметрів¶

Символ «$» впроваджує розгортання параметрів, заміну команд або арифметичні обчислення. Назви параметрів або символів, які слід розгорнути, може бути взято у фігурні дужки, які є необов'язковим, але слугують для захисту змінної від розгортання змінної за символами, які вказано після її назви і які може бути оброблено як частину назви.

Якщо використано фігурні дужки, відповідною завершальною дужкою вважатиметься перша «}», яку не екрановано символом зворотної похилої риски і яка не є частиною нейтралізованого рядка, і не перебуває у вбудованому арифметичному виразі, заміні команди або розгортанні параметра.

${параметр}

Буде підставлено значення параметра. Якщо параметр є позиційним параметром, номер якого складається з декількох цифр, або якщо після параметра вказано символ, який не слід обробляти як частину його назви, слід скористатися фігурними дужками. Параметр має бути параметром оболонки, який описано вище (див. ПАРАМЕТРИ) або посиланням на масив (Масиви).

Якщо першим символом параметра є знак оклику (!) і параметр не належить до типу nameref, він впроваджує рівень опосередкованості. Bash використовує значення, яке сформовано розгортанням решти параметра як новий параметр; далі, розгортає цей параметр і використовує значення у решті розгортання замість розгортання початкового параметра. Цей процес відомий як опосередковане розгортання. Отримане значення підлягає розгортанню тильди, розгортанню параметрів, заміні команд та арифметичним обчисленням. Якщо параметр належить до типу nameref, розгортання дає назву параметра, на який посилається параметр, а не повне опосередковане розгортання. Виключеннями з цього правила є розгортання ${!префікс*} та ${!назва[@]}, які описано нижче. Щоб було впроваджено опосередковане розгортання, після знаку оклику має бути одразу вказано ліву фігурну дужку.

В усіх наведених нижче випадках слово підлягатиме розгортанню тильди, розгортанню параметрів, заміні команд та арифметичним обчисленням.

Якщо не виконуватиметься розгортання підрядків, з використанням документованих нижче форм (наприклад, :-), bash виконує перевірку того, чи є параметр невстановленим або порожнім. Якщо не буде використано двокрапку, виконуватиметься перевірка лише на те, чи є параметр невстановленим.

${параметр:-слово}

Використовувати типові значення. Якщо значення параметра не буде встановлено або воно буде порожнім, буде підставлено розгортання слова. У інших випадках буде підставлено значення параметра.

${параметр:=слово}

Призначити типові значення. Якщо значення параметра не встановлено або його значення є порожнім, для параметра буде встановлено значення слово. Після цього параметр буде замінено на значення параметра. У такий спосіб не можна встановлювати значення для позиційних і спеціальних параметрів.

${параметр:?слово}

Показ помилки, якщо порожній або не встановлено. Якщо параметр має порожнє значення або його значення не встановлено, розгортання слова (або повідомлення щодо цього ефекту, якщо слова немає) буде записано до стандартного потоку помилок, і оболонка, якщо вона не є інтерактивною, завершить роботу. В усіх інших випадках буде підставлено параметр.

${параметр:+слово}

Використати альтернативне значення. Якщо параметр має порожнє значення або значення параметра не встановлено, підставляння не виконуватиметься. В усіх інших випадках буде підставлено розгортання слова.

${параметр:відступ}

${параметр:відступ:довжина}

Розгортання підрядка. Буде розгорнуто до довжина символів значення параметр, починаючи з символу, який вказано значенням відступ. Якщо параметром є @ або *, індексований масив із підписом @ або * або назва асоціативного масиву, результат буде іншим, описаним нижче. Якщо довжину не вказано, буде виконано розгортання до підрядка значення параметра, що починається з символу, вказаного аргументом відступ, і продовжується до кінця значення. Значення довжина і відступ є арифметичними виразами (див. АРИФМЕТИЧНІ ОБЧИСЛЕННЯ нижче).

Якщо обчисленим значенням відступу є від'ємне число, значення буде використано як відступ у символах з кінця значення параметра. Якщо обчисленим значенням довжини є від'ємне число, його буде використано як відступ у символах від кінця значення параметра, а не кількість символів, а результатом розгортання будуть символи між значенням відступу і обчисленим значенням довжини. Зауважте, що від'ємний відступ має бути відокремлено від двокрапки принаймні одним пробілом, щоб його не можна було сплутати з розгортанням :-.

Якщо параметром є @ або *, результатом буде довжина позиційних параметрів, починаючи з параметра відступ. Від'ємні значення відступу буде відраховано від значення на одиницю більшого за найбільший позиційний параметр. Отже, відступ -1 визначає останній позиційний параметр. Якщо обчисленим значенням аргументу довжина є від'ємне значення, програма повідомить про помилку розгортання.

Якщо параметром є назва індексованого масиву із підписом @ або *, результатом буде довжина елементів масиву, починаючи з ${параметр[відступ]}. Від'ємні значення аргументу відступ буде відраховано від номера, який на одиницю більший за максимальний індекс у вказаному масиві. Якщо обчисленим значенням аргументу довжина є від'ємне значення, програма повідомить про помилку розгортання.

Застосоване до асоціативного масиву розгортання підрядків дає невизначені результати.

Відлік елементів у підрядках ведеться від нуля, якщо не використано позиційних параметрів. У випадку використання позиційних параметрів, типово, індексування починається з 1. Якщо відступ дорівнює 0 і використано позиційні параметри, до списку буде дописано префікс $0.

${!префікс*}

${!префікс@}

Префікс відповідності назв. Буде розгорнуто до назв змінних, чиї назви починаються з префікса. Записи назви буде відокремлено першим символом спеціальної змінної IFS. Якщо використано @ і розгортання відбувається у подвійних лапках, кожну назву змінної буде розгорнуто в окреме слово.

${!назва[@]}

${!назва[*]}

Список ключів масиву. Якщо назва є змінною-масивом, буде розгорнуто до списку індексів (ключів) масиву, яким надано значення у масиві назва. Якщо назва не є масивом, буде розгорнуто у 0, якщо значення назва встановлено, і порожнє значення, якщо ні. Якщо використано @ і розгортання відбувається у подвійних лапках, кожен ключ буде розгорнуто до окремого слова.

${#параметр}

Довжина параметра. Буде замінено на довжину значення параметра у символах. Якщо параметром є * або @, буде замінено кількістю позиційних параметрів. Якщо параметром є назва масиву із підписом * або @, буде замінено на кількість елементів у масиві. Якщо параметр є назвою індексованого масиву із підписом — від'ємним числом, це число відраховуватиметься від більшого на одиницю за максимальний індекс параметра числа. Отже від'ємні індекси відраховуються від кінця масиву, а індекс -1 відповідає останньому елементу масиву.

${параметр#слово}

${параметр##слово}

Вилучення префікса за взірцем. Слово буде розгорнуто для отримання взірця, як у розгортанні шляхів. Отриманий взірець буде використано для обробки розгорнутого значення параметра з використанням правил, які описано у розділі Відповідність за взірцем нижче. Якщо взірець відповідатиме початку значення параметра, результатом розгортання буде розгорнуте значення параметра, з якого вилучено найкоротший відповідний взірець (випадок «#») або найдовший відповідний взірець (випадок «##»). Якщо параметром є @ або *, дію з вилучення взірця буде застосовано до кожного позиційного параметра послідовно, і результатом розгортання буде список. Якщо параметром є змінна-масив із підписом @ або *, дію з вилучення взірця буде застосовано до кожного елемента масиву послідовно, а результатом розгортання буде отриманий список.

${параметр%слово}

${параметр%%слово}

Вилучення суфікса за взірцем. Слово буде розгорнуто для отримання взірця, як у розгортанні шляхів. Отриманий взірець буде використано для обробки розгорнутого значення параметра з використанням правил, які описано у розділі Відповідність за взірцем нижче. Якщо взірець відповідатиме завершенню значення параметра, результатом розгортання буде розгорнуте значення параметра, з якого вилучено найкоротший відповідний взірець (випадок «%») або найдовший відповідний взірець (випадок «%%»). Якщо параметром є @ або *, дію з вилучення взірця буде застосовано до кожного позиційного параметра послідовно, і результатом розгортання буде список. Якщо параметром є змінна-масив із підписом @ або *, дію з вилучення взірця буде застосовано до кожного елемента масиву послідовно, а результатом розгортання буде отриманий список.

${параметр/взірець/рядок}

${параметр//взірець/рядок}

${параметр/#взірець/рядок}

${параметр/%взірець/рядок}

Заміна за взірцем. Взірець буде розгорнуто у взірець, як у розгортанні шляхів. Буде розгорнуто параметр і замінено найдовший відповідник взірця у значенні на рядок. Аргумент рядок підлягає розгортанню тильди, розгортанню параметрів та змінних, арифметичним обчисленням, підставлянню команд і процесів та вилученню лапок. Відповідність буде встановлено за правилами, які описано у розділі Відповідність за взірцем нижче. У першій формі вище буде замінено лише перший відповідник. Якщо параметр і взірець відокремлено двома символами похилої риски (друга форма вище, усі відповідники взірця буде замінено на рядок. Якщо взірець починається з # (третя форма вище), відповідність має бути встановлено з початком розгорнутого значення параметра. Якщо взірець починається з % (четверта форма вище), відповідність має бути встановлено наприкінці розгорнутого значення параметра. Якщо розгортанням рядка є порожнє значення, відповідники взірця буде вилучено. Якщо рядок є порожнім, відповідники взірця буде вилучено, і / після взірця можна пропустити.

Якщо увімкнено параметр оболонки patsub_replacement за допомогою shopt, усі екземпляри & у рядку рядок буде замінено відповідною частиною взірця.

Взяття у лапки будь-якої частини рядка забороняє заміну у розгортанні взятої у лапки частини, включно із заміною рядків, що зберігаються у змінних оболонки. Символ зворотної похилої риски екранує & у рядку; символ зворотної похилої риски буде вилучено для уможливлення використання самого символу & у рядку заміннику. Також символом зворотної похилої риски можна скористатися для екранування символу зворотної похилої риски; використання \\ дає сам символ зворотної похилої риски у заміні. Користувачам слід подбати про подвійне взяття у лапки рядка, щоб уникнути небажаного конфлікту між екрануванням символом зворотної похилої риски і взяття у подвійні лапки, оскільки символ зворотної похилої риски має спеціальне значення у подвійних лапках. Засіб підставляння за взірцем виконує перевірку на & поза лапками після розгортання рядка; програмісти для коду оболонки мають брати у лапки усі &, які має бути використано буквально у заміннику і використати поза лапками усі екземпляри &, які має бути замінено.

Якщо увімкнено параметр оболонки nocasematch, відповідність буде встановлено без врахування регістру літерних символів. Якщо параметром є @ або *, дію з підставляння буде застосовано до кожного позиційного параметра послідовно, а результатом розгортання буде оброблений список. Якщо параметром є змінна-масив із підписом @ або *, дію з підставляння буде застосовано до кожного елемента у масиві послідовно, а результатом розгортання буде оброблений список.

${параметр^взірець}

${параметр^^взірець}

${параметр,взірець}

${параметр,,взірець}

Зміна регістру. Це розгортання змінює регістр абеткових символів у параметрі. Взірець буде розгорнуто до взірця, як у розгортанні шляхів. Кожен із символів у розгорнутому значенні параметра буде порівняно із взірцем і, якщо він відповідає взірцю, його регістр буде змінено. Взірець має описувати точно один символ. Оператор ^ призведе до перетворення літер нижнього регістру, які відповідають взірцю, на літери верхнього регістру; оператор , призведе до перетворення відповідних літери верхнього регістру на літери нижнього регістру. Розгортання ^^ і ,, призведуть до перетворення усіх відповідних символів у розгорнутому значення; розгортання ^ і , призведуть до перетворення лише першого символу у розгорнутому значенні. Якщо взірець вказано не буде, замість нього буде використано ?, тобто взірець довільного символу. Якщо параметром є @ або *, дію зі зміни регістру буде застосовано до кожного позиційного параметра послідовно, а результатом розгортання буде оброблений список. Якщо параметром є змінна-масив із підписом @ або *, дію зі зміни регістру буде застосовано до кожного елемента у масиві послідовно, а результатом розгортання буде оброблений список.

${параметр@оператор}

Перетворення параметрів. Розгортанням буде або перетворення значення параметра або відомості щодо самого параметра, залежно від значення оператора. Усі оператори складаються з однієї літери:

Заміна команд¶

Заміна команд уможливлює заміну назви команди на результат її виконання. Передбачено дві форми:

Bash виконує розгортання, виконавши команду у середовищі підоболонки і замінивши команду на стандартне виведення команди із вилученням усіх кінцевих символів нового рядка. Вбудовані нові рядки не буде вилучено, але їх може бути вилучено під час поділу на слова. Заміну команди $(cat файл) може бути замінено еквівалентним, але швидшим, $(< файл).

Якщо використано стару форму заміни із використанням зворотного апострофа, зворотний апостроф зберігає своє буквальне значення, якщо після нього не вказано $, ` або \. Перший зворотний апостроф, перед яким немає символу зворотної похилої риски, завершує заміну команди. Якщо використано форму $(команда), усі символи у дужках складають команду; жоден з цих символів не підлягатиме особливій обробці.

Заміна команд може бути вкладеною. Для створення вкладеності у формі зі зворотним апострофом екрануйте внутрішні зворотні апострофи символами зворотних похилих рисок.

Якщо заміну взято у подвійні лапки, до результатів не буде застосовано поділ на слова та розгортання шляхів.

Арифметичні обчислення¶

За допомогою арифметичних обчислень можна визначати значення арифметичного виразу і підставляти до команди результат. Формат арифметичних обчислень є таким:

Вираз підлягає тим самим розгортанням, що і вираз, якщо його взято у подвійні лапки, але подвійні лапки у дужках не оброблятимуться якимось спеціальним чином і просто вилучатимуться. Усі елементи у виразі підлягатимуть розгортанню параметрів та змінних, заміні команд та вилученню нейтралізації. Результат буде оброблено як арифметичний вираз для обчислення. Арифметичні обчислення можуть бути вкладеними.

Обчислення буде виконано відповідно до наведених нижче у розділі АРИФМЕТИЧНІ ОБЧИСЛЕННЯ правил. Якщо вираз є некоректним, bash виведе повідомлення, що вказуватиме на помилку і не виконуватиме підставляння результату обчислень.

Заміна процесу¶

За допомогою заміни процесів можна посилатися на вхідні і вихідні канали процесів, як на назви файлів. Заміну процесів записують у формі <(список) або >(список). Список процесів буде запущено асинхронно, а якого вхідний і вихідний канали стануть доступними через назву файла. У результаті заміни, цю назву файла буде передано як аргумент поточній команді. Якщо використано форму >(список), запис до файла буде вхідним каналом для списку. Якщо використано форму <(список), слід буде виконати читання файла, переданого як аргумент, щоб отримати доступ до вихідного каналу списку. Підтримку заміни процесу передбачено у системах, у яких є підтримка іменованих каналів (FIFO) або методу /dev/fd іменування відкритих файлів.

Коли можливо, заміна процесу виконується одночасно з розгортанням параметрів і змінних, заміною команд та арифметичними обчисленнями.

Поділ на слова¶

Оболонка сканує результати розгортання параметрів, заміни команд і арифметичних обчислень, які не було виконано всередині подвійних лапок для поділу на слова.

Оболонка вважає кожен символ IFS роздільником і ділить результати інших розгортань на слова із використанням цих символів як меж полів. Якщо значення IFS не встановлено, або його значенням є точно <space><tab><newline>, типове значення, послідовності <space>, <tab> і <newline> на початку або наприкінці результатів попередніх розгортань буде проігноровано, а будь-які послідовності символів IFS не на початку і не у кінці будуть слугувати як межі слів. Якщо IFS має нетипове значення, послідовності символів-пропусків space, tab і newline буде проігноровано на початку і наприкінці слова, якщо символ пропуску є у значенні IFS (символ-пропуск IFS). Будь-який символ в IFS, який не є пропуском IFS, разом із будь-якими сусідніми символами-пропусками IFS, відмежовує поле. Послідовність символів-пропусків IFS також вважатиметься межею. Якщо значення IFS є порожнім, поділ на слова не відбуватиметься.

Явні порожні аргументи ("" or '') буде збережено і передано команди як порожні рядки. Ненейтралізовані неявні порожні аргументи, які є результатом розгортання параметрів, які не мають значень, буде вилучено. Якщо параметр без значення буде розгорнуто у подвійних лапках, буде отримано порожній аргумент; його буде збережено і передано команді як порожній рядок. Якщо нейтралізований порожній аргумент буде частиною слова, чиє розгортання не є порожнім, порожній аргумент буде вилучено. Таким чином, слово -d'' дасть -d після поділу на слова і вилучення порожніх аргументів.

Зауважте, що якщо розгортання не відбуватиметься, поділ на слова також не відбуватиметься.

Розгортання шляхів¶

Після поділу на слова, якщо не встановлено параметра -f, bash виконує пошук у кожному зі слів символів *, ? і [. Якщо буде виявлено один із цих символів, і його не нейтралізовано, слово вважатиметься взірцем — його буде замінено на упорядкований за абеткою список назв файлів, які відповідають взірцю (див. Відповідність за взірцем нижче). Якщо відповідних назв файлів знайдено не буде, і не увімкнено параметр оболонки nullglob, слово буде вставлено до команди без змін. Якщо встановлено параметр nullglob, і не знайдено жодного відповідника, слово буде вилучено. Якщо встановлено параметр failglob, і не знайдено відповідників, буде виведено повідомлення про помилку, а команду не буде виконано. Якщо увімкнено параметр оболонки nocaseglob, відповідність встановлюватиметься без врахування регістру абеткових символів. Якщо взірець використано для розгортання шляхів, символ на початку “.” назви або одразу після символу похилої риски має відповідати рядку явно, якщо не встановлено параметр оболонки dotglob. Щоб було встановлено відповідність назвам файлів “.” і “..”, взірець має починатися з “.” (приклад: “.?”), навіть якщо встановлено dotglob. Якщо увімкнено параметр оболонки globskipdots, відповідність назвам файлів “.” і “..” не встановлюватиметься ніколи, навіть якщо взірець починається з “.”. Якщо відповідність встановлюється не для шляхів, особливої обробки “.” не відбувається. При встановленні відповідності шляхів символ похилої риски має бути відповідним явним чином похилій рисці у взірці, але в інших контекстах відповідності він може бути відповідним спеціальним символом взірця, як описано нижче у розділі Відповідність за взірцем. Див. опис shopt нижче у розділі ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ, щоб ознайомитися із описом параметрів оболонки nocaseglob, nullglob, globskipdots, failglob і dotglob.

Для обмеження набору назв файлів, які відповідають взірцю, можна скористатися змінною оболонки GLOBIGNORE. Якщо встановлено змінну GLOBIGNORE, усі відповідні назви файлів, які також відповідають одному із взірців у GLOBIGNORE буде вилучено зі списку відповідників. Якщо встановлено параметр nocaseglob, відповідність взірцям у GLOBIGNORE встановлюватиметься без врахування регістру символів. Назви файлів “.” і “..” буде завжди проігноровано, якщо встановлено непорожнє значення GLOBIGNORE. Втім, встановлення непорожнього значення GLOBIGNORE призведе до вмикання параметри оболонки dotglob, отже, відповідними вважатимуться усі інші назви файлів, що починаються з “.”. Щоб отримати стару поведінку з ігноруванням назв файлів, що починаються з “.”, зробіть “.*” одним із взірців у GLOBIGNORE. Параметр dotglob буде вимкнено, якщо не встановлено значення GLOBIGNORE. При встановленні відповідності взірцю буде взято до уваги значення параметра оболонки extglob.

Відповідність за взірцем

Будь-який символ, який з’являється у взірці, окрім спеціальних символів взірця, описаних нижче, збігається сам із собою. Символ NUL може не зустрічатися у взірці. Зворотна похила риска екранує наступний символ; при збігу зворотна похила риска відкидається. Спеціальні символи взірця слід уводити в лапках, якщо вони мають відповідати буквально.

Спеціальні символи взірців мають таке значення:

Якщо параметр оболонки extglob увімкнено за допомогою вбудованої команди shopt, оболонка розпізнає кілька розширених операторів відповідності взірцю. В подальшому описі список_взірців - це список із одного або кількох взірців, розділених символом |. Складені взірці можна сформувати за допомогою одного або кількох із таких підвзірців:

Параметр extglob змінює поведінку обробника, оскільки зазвичай дужки вважаються операторами із синтаксичним значенням. Щоб розширені взірці відповідності було оброблено належним чином, слід увімкнути extglob до обробки конструкцій, що містять ці взірці, включно із функціями оболонки та підставлянням команд.

При встановленні відповідності назв файлів параметр оболонки dotglob визначає набір назв файлів, перевірку яких слід виконати: якщо увімкнено dotglob, набір назв файлів включає усі файли, назви яких починаються з “.”, але “.” і “..” слід шукати за взірцем або підвзірцем, що починається з крапки; якщо його вимкнено, набір не включатиме жодних назв файлів, які починаються з “.”, якщо взірець або підвзірець не починається з “.”. Як і вище, “.” має особливе призначення при встановленні відповідності назв файлів.

Зіставлення складних розширених взірців із довгими рядками виконується повільно, особливо коли взірці містять чергування, а рядки містять кілька збігів. Використання окремих збігів для коротших рядків або використання масивів рядків замість одного довгого рядка може бути швидшим.

Вилучення лапок¶

Після попередніх розгортань усі ненейтралізовані послідовності символів \, ' і ", які не були результатом вказаних вище розгортань, буде вилучено.

Переспрямування введення¶

Переспрямування вхідних даних призведе до того, що файл, назва якого є результатом розгортання слова, буде відкрито для читання на дескрипторі файла n або на стандартному введенні (файла з дескриптором 0), якщо n не вказано.

Загальний формат для переспрямування вводу такий:

Переспрямування виведення¶

Переспрямування виведених даних призведе до того, що файл, назва якого є результатом розгортання слова, буде відкрито для читання на дескрипторі файла n або на стандартному виведенні (файла з дескриптором 1), якщо n не вказано. Якщо файла не існує, його буде створено; якщо він існує, його буде обрізано до нульового розміру.

Загальний формат для переспрямування виводу такий:

Якщо оператором переспрямування є > і було увімкнено параметр noclobber вбудованої команди set, спроба переспрямовування завершиться помилкою, якщо файл, назву якого буде визначено шляхом розгортання слова, існує і є звичайним файлом. Якщо оператором переспрямування є >| або оператором переспрямування є > і не увімкнено параметр noclobber у вбудованій команді set, буде виконано спробу пересрямовування, навіть якщо файл із назвою, яку отримано розгортанням слова, існує.

Дописування переспрямованого виведення¶

Переспрямування виведення у цей спосіб призведе до того, що файл, назва якого є результатом розгортання слова, буде відкрито для дописування на дескрипторі файла n або на стандартному виведенні (файла з дескриптором 1), якщо n не вказано. Якщо файла не існує, його буде створено.

Загальним форматом для дописування виведення є такий:

Переспрямування стандартного виводу та стандартних помилок¶

Ця конструкція уможливлює переспрямовування і стандартного виведення (дескриптор файла 1), і стандартного виведення помилок (дескриптор файла 2) до файла, чиєю назвою є розгортання слова слово.

Існує два формати переспрямування стандартного виводу та стандартних помилок:

З двох форм пріоритетною є перша. Семантично це еквівалентно до

Якщо використано другу форму, слово не зможе розгорнутися до числа або -. Якщо воно розгортається, з міркувань сумісності застосовуються інші оператори переспрямовування (див. Дублювання дескрипторів файлів).

Дописування стандартного виводу та стандартних помилок¶

Ця конструкція уможливлює дописування і стандартного виведення (дескриптор файла 1), і стандартного виведення помилок (дескриптор файла 2) до файла, чиєю назвою є розгортання слова слово.

Форматуванням для дописування стандартного виведення і стандартного виведення помилок є таке форматування:

Семантично це еквівалентно до

(див. Дублювання дескрипторів файлів нижче).

Контекстні документи¶

Цей тип переспрямовування вказує оболонці, що слід прочитати вхідні дані з поточного джерела, аж до рядка, що містить лише роздільник (без кінцевих пропусків). Згодом, як стандартне джерело вхідних даних (або дескриптор файла n, якщо вказано n) для команди буде використано усі рядки аж до цієї позиції.

Формат контекстних документів:

[n]<<[-]слово


        контекстний документ
роздільник

У слові слово не буде виконано розгортання параметрів і змінних, заміни команд, арифметичних обчислень та розгортання шляхів. Якщо якусь частину слова слово взято у лапки, роздільником буде результат вилучення лапок зі слова, а рядки контекстного документа не розгортатимуться. Якщо слово не буде взято у лапки, в усіх рядках контекстного документа виконуватиметься розгортання параметрів, заміни команд та арифметичні обчислення, послідовність символів \<новий рядок> буде проігноровано, а для нейтралізації символів \, $ і ` слід використовувати \.

Якщо оператором переспрямовування є <<-, з вхідних рядків буде прибрано початкові табуляції та рядки, що містять роздільник. Це уможливлює належні відступи у рядках контекстного документа у скриптах оболонки.

Контекстні рядки¶

Варіант контекстних документів. Форматування:

[n]<<<слово

Слово підлягає розгортанню тильди, розгортанню параметрів і змінних, заміні команд, арифметичним обчисленням та вилученню нейтралізації. Розгортання шляхів і поділ на слова не виконуватимуться. Результат буде надано як єдиний рядок із додаванням наприкінці символу нового рядка до команди у її стандартне джерело вхідних даних (або у файл з дескриптором n, якщо вказано n).

Дублювання дескрипторів файлів¶

Оператор переспрямовування

використовують для дублювання дескрипторів файлів вхідних даних. Якщо слово розгортається до однієї або декількох цифр, дескриптор файла із позначенням n стане копією цього дескриптора файла. Якщо цифри у слові не задають дескриптор файла, який відкрито для введення даних, станеться помилка переспрямування. Якщо обчисленим значенням слова є -, дескриптор файла n буде закрито. Якщо n не вказано, буде використано стандартне джерело вхідних даних (файл із дескриптором 0).

Оператор

використовують у подібний спосіб для дублювання дескрипторів файлів виведення. Якщо не вказано n, буде використано стандартне виведення (файл із дескриптором 1). Якщо цифри у слові не задають дескриптора файла, який відкрито для виведення, станеться помилка переспрямування. Якщо обчисленим значенням слова є -, файл із дескриптором n буде закрито. У особливому випадку, якщо не вказано n, і розгортанням слова не є одна або декілька цифр або -, стандартне виведення і стандартне виведення помилок буде переспрямовано у описаний раніше спосіб.

Пересування дескрипторів файлів¶

Оператор переспрямовування

пересуває дескриптор файла цифра до дескриптора файла n або стандартного джерела вхідних даних (дескриптор файла 0), якщо n не вказано. цифра буде закрито після дублювання до n.

Так само, оператор переспрямовування

пересуває дескриптор файла цифра до дескриптора файла n або стандартного виведення (дескриптор файла), якщо n не вказано.

Відкриття дескрипторів файлів для читання і запису¶

Оператор переспрямовування

спричиняє відкриття файла, чия назва визначається розгортанням слова слово, для читання і запису на дескрипторі файла n або відкриття дескриптора файла 0, якщо n не вказано. Якщо файла не існує, його буде створено.

Запис Readline¶

У цьому розділі для запису сполучень клавіш застосовується нотація в стилі Emacs. Клавіші з Control позначаються C-клавіша, наприклад, C-n означає Control-N. Так само, клавіші з Meta позначаються M-клавіша, тобто, M-x означає Meta-X. (На клавіатурах без клавіші Meta, M-x означає ESC x, тобто, натискання клавіші ESC, а потім x. Це робить ESC Meta-префіксом. Комбінація M-C-x означає ESC-Control-x, або натискання клавіші ESC, а потім утримання клавіші Control під час натискання клавіші x.)

Команди readline можуть отримувати числові аргументи, які зазвичай діють як число повторень. Іноді, однак, важливим є знак аргументу. Передача від'ємного аргументу команді, яка діє в прямому напрямку (наприклад., kill-line) змушує цю команду діяти у зворотному напрямку. Нижче наведено команди, які опрацьовують аргументи інакше.

Коли команда описується як вбитий текст, видалений текст зберігається для можливого майбутнього пошуку (висмикування). Вбитий текст зберігається в кільці вбитого. Послідовні вбиття призводять до того, що текст накопичується в один блок, який можна висмикнути відразу. Команди, які не вбивають тексту, відокремлюють шматки тексту на кільці вбитого.

Ініціалізація Readline¶

Readline налаштовується розміщенням команд у файлі ініціалізації (файл inputrc). Назва цього файлу береться зі значення змінної середовища INPUTRC. Якщо цю змінну не встановлено, readline виконає читання і /etc/inputrc, і ~/.inputrc. Якщо цей файл не існує або його неможливо прочитати, кінцевим типовим значенням є /etc/inputrc. Коли запускається програма, яка використовує бібліотеку readline, зчитується файл ініціалізації, а також установлюються прив’язки клавіш і змінні. У файлі ініціалізації readline дозволено лише кілька основних конструкцій. Порожні рядки нехтуються. Рядки, що починаються з #, є коментарями. Рядки, що починаються з $, вказують на умовні конструкції. Інші рядки позначають налаштування прив'язки клавіш і змінних.

Типові прив’язки клавіш можна змінити за допомогою файлу inputrc. Інші програми, які використовують цю бібліотеку, можуть додавати власні команди та прив’язки.

Наприклад, вписування

Передбачено розпізнавання таких назв символів: RUBOUT, DEL, ESC, LFD, NEWLINE, RET, RETURN, SPC, SPACE та TAB.

Окрім назв команд, readline уможливлює пов'язування комбінацій клавіш із рядком, який буде вставлено, коли буде натиснуто комбінацію (макрос).

Клавіатурні скорочення у readline¶

Синтаксис записів, які керують прив'язкою клавіш у файлі inputrc, є доволі простим. Достатньо вказати назву команди або текст макроса та послідовність клавіш, з якою слід пов'язати цю команду чи макрос. Комбінацію клавіш можна вказати в один з двох способів: у формі символічної назви клавіш, із можливими префіксами Meta- або Control-, або у формі послідовності клавіш.

При використанні форми назва_комбінації:назва_функції або макрос, назва_комбінації є комбінацією назв клавіш у латинській розкладці. Приклад:

У наведеному вище прикладі C-u пов'язано із функцією universal-argument, M-DEL пов'язано із функцією backward-kill-word, а C-o пов'язано із запуском макроса, який записано у правій частині виразу (тобто вставити текст ``> output'' до рядка).

У другій формі, "послідовність_клавіш":назва_функції або макрос, послідовність_клавіш відрізняється від назви_комбінації вище тим, що рядки, які описують усю послідовність клавіш можна вказати, записавши послідовність у подвійних лапках. Можна використовувати деякі із екранованих послідовностей у стилі GNU Emacs, як у наведеному нижче прикладі, але розпізнавання символічних назв клавіш не передбачено.

У цьому прикладі C-u знову пов'язано із функцією universal-argument. C-x C-r пов'язано із функцією re-read-init-file, а ESC [ 1 1 ~ пов'язано із вставленням тексту ``Function Key 1''.

Ось повний список екранованих послідовностей у стилі GNU Emacs:

Окрім екранованих послідовностей у стилі GNU Emacs, доступний другий набір екранувань зворотною похилою рискою:

При введення тексту макросу для позначення визначення макросу слід використовувати одинарні або подвійні лапки. Текст поза лапками вважатиметься назвою функції. У вмісті макросу буде розгорнуто усі описані вище екрановані символом зворотної похилої риски послідовності. Символ зворотної похилої риски екранує будь-який інший символ у тексті макросу, зокрема " та '.

Bash дозволяє показувати або змінювати поточні прив'язки клавіш readline за допомогою вбудованої команди bind. Під час інтерактивного використання режим редагування можна перемкнути за допомогою параметра -o вбудованої команди set (див. нижче ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ).

Змінні Readline¶

У readline передбачено змінні, якими можна скористатися для налаштовування поведінки редактора. Значення змінної може бути встановлено у файлі inputrc за допомогою інструкції у такій формі:

Якщо не зазначено, змінні рядка readline можуть набувати значень On або Off (без урахування регістру). Нерозпізнані назви змінних нехтуються. Коли читається значення змінної, порожні або нульові значення, "on" (нечутливе до регістру) і "1" еквівалентні On. Решта значень еквівалентні Off. Змінні та їх типові значення:

active-region-start-color

Рядкова змінна, яка керує кольором та тлом тексту при показі тексту в активній області (див. опис enable-active-region нижче). Ця змінна не повинна приймати будь-яких фізичних позицій символів на екрані, отже вона має складатися лише з керівних послідовностей символів термінала. Її буде виведено до термінала до показу тексту в активній області. Для цієї змінної буде відновлено типове значення під час кожної зміни типу термінала. Типовим значенням є рядок, який переводить термінал у надзвичайний режим, отриманий з опису термінала terminfo. Зразковим значенням може бути "\e[01;33m".

active-region-end-color

Рядкова змінна, яка «скасовує» наслідки застосування active-region-start-color і відновлює «звичайний» вигляд термінала після показу тексту в активній області. Цей рядок не повинен приймати жодних фізичних позицій символів на екрані, отже, він має складатися лише з екранованих послідовностей термінала. Його буде виведено до термінала після показу тексту в активній області. Для цієї змінної буде відновлено типове значення при зміні типу термінала. Типовим значенням є рядок, який відновлює термінал з надзвичайного режиму, отриманий з опису термінала terminfo. Зразок значення: "\e[0m".

bell-style (audible)

Керує тим, що відбудеться, коли readline звертається до звукового сигналу терміналу. Якщо встановлено none, readline не подає звукового сигналу. Якщо встановлено visible, readline використовує видимий дзвінок, якщо такий є. Якщо встановлено audible, намагається подати звуковий сигнал терміналу.

bind-tty-special-chars (On)

Якщо встановлено On, readline намагається пов'язати керувальні символи, які спеціально обробляються термінальним драйвером ядра, з їх еквівалентами readline.

blink-matching-paren (Off)

Якщо встановлено On, readline намагається короткочасно перемістити курсор до відкритої дужки, коли вставлено закриту дужку.

colored-completion-prefix (Off)

Якщо встановлено On, readline у переліку завершень виводить спільний префікс набору можливих завершень іншим кольором. Визначення кольору беруться зі значення змінної середовища LS_COLORS. Якщо у $LS_COLORS є визначення кольору для нетипового суфікса «readline-colored-completion-prefix», readline використовуватиме цей колір для типового префікса замість типового кольору.

colored-stats (Off)

Якщо встановлено On, readline показує можливі завершення, використовуючи різні кольори, щоб вказують на тип файлу. Визначення кольору беруться зі значення змінної середовища LS_COLORS.

comment-begin (“#”)

Рядок, який буде вставлено, якщо буде виконано команду readline insert-comment. Цю команду пов'язано із M-# у режимі emacs і # у режимі команд vi.

completion-display-width (-1)

Кількість позицій стовпчиків на екрані, які буде використано для показу можливих варіантів при виконанні автоматично доповнення. Значення буде проігноровано, якщо воно менше 0 або більше за ширину екрана у терміналі. Значення 0 призведе до показу відповідників по одному на рядок. Типовим є значення -1.

completion-ignore-case (Off)

Якщо встановлено значення On, readline виконує пошук відповідників за назвою файла і доповнює текст без врахування регістру символів.

completion-map-case (Off)

Якщо встановлено значення On і увімкнено completion-ignore-case, readline оброблятиме дефіси (-) та підкреслювання (_) як еквіваленти при виконання пошуку та автоматичного доповнення назв файлів без врахування регістру символів.

completion-prefix-display-length (0)

Максимальна довжина у символах загального префікса у списку можливих варіантів доповнення, для якої префікс буде показано без видозміни. Якщо встановлено додатне значення, при показі варіантів автоматичного доповнення загальний префікс, довший за встановлене значення, буде замінено обрізаним варіантом, який завершуватиметься трьома крапками.

completion-query-items (100)

Визначає, коли користувач отримує запит щодо показу певної кількості можливих доповнень, згенерованих командою possible-completions. Можна встановити будь-яке ціле значення, більше або рівне нулю. Якщо кількість можливих доповнень більша або дорівнює значенню цієї змінної, readline запитає, чи бажає користувач їх переглядати; в іншому разі вони просто виведуться в терміналі. Нульове значення означає, що readline ніколи не повинна надсилати запит; від'ємні значення вважатимуться нульовими.

convert-meta (On)

Якщо встановлено значення On, readline перетворюватиме символи зі встановленим восьмим бітом у послідовність клавіш ASCII, видаляючи восьмий біт і додаючи префікс escape-символу (фактично, використовуючи escape як метапрефікс). Типово – On, але readline встановить його в Off, якщо локаль містить восьмибітні символи. Значення цієї змінної залежить від категорії локалі LC_CTYPE і може змінюватися при зміні локалі.

disable-completion (Off)

Якщо встановлено значення On, readline успадковуватиме автоматичне доповнення слів. Символи автоматичного доповнення буде встановлено до рядка так, їх було пов'язано із self-insert.

echo-control-characters (On)

Якщо встановлено значення On, у операційних системах, які сигналізують про відповідну підтримку, readline повторить символ, який відповідає сигналу, створеному з клавіатури.

editing-mode (emacs)

Визначає, буде readline починати роботу із набором прив'язок до комбінацій клавіш, подібним до Emacs чи vi. Для параметра режим_редагування можна встановити значення emacs або vi.

emacs-mode-string (@)

Якщо змінну show-mode-in-prompt увімкнено, цей рядок виводиться безпосередньо перед останнім рядком основного запиту, коли активний режим редагування emacs. Значення розгортається як прив’язка клавіші, тому доступний стандартний набір мета- та керувальних префіксів і керувальних послідовностей зі зворотною косою рискою. Використовуйте екрановані послідовності \1 та \2, щоб почати та закінчити послідовності недрукованих символів, які можна використовувати для вбудовування послідовності керування терміналом у рядок режиму.

enable-active-region (On)

Аргументом точка є поточна позиція курсора, а позначка посилається на збережену позицію курсора. Текст між точкою вставлення та позначкою будемо називати областю. Якщо для цієї змінної встановлено значення On, readline дозволить певним командам позначати область як активну. Якщо область є активною, readline підсвічуватиме текст в області з використанням значення active-region-start-color, типовим значенням якої є рядок, який вмикає надзвичайний режим термінала. В активній області буде показано текст, який вставлено вставленням у дужках, та будь-який відповідний текст, який знайдено нарощувальним або ненарощувальним пошуком у журналі.

enable-bracketed-paste (On)

Коли встановлено On, readline налаштує термінал так, що дозволить йому вміщувати кожну вставку в буфер редагування як один рядок символів, замість того, щоб обробляти кожен символ так, ніби він був прочитаний з клавіатури. Це запобігає виконанню у readline будь-яких команд з редагування, прив'язаних до послідовностей клавіш, що можуть з'являтися у вставленому тексті.

enable-keypad (Off)

Якщо встановлено значення On, readline намагатиметься ввімкнути програмну клавіатуру під час її виклику. Деякі системи потребують цього, щоб увімкнути клавіші зі стрілками.

enable-meta-key (On)

Коли встановлено On, readline спробує ввімкнути будь-який ключ метамодифікатора, про підтримку якого термінал заявляє під час його виклику. На багатьох терміналах метаключ використовується для надсилання восьмибітових символів.

expand-tilde (Off)

Якщо встановлено On, коли readline намагається закінчити слово, виконується розгортання тильди.

history-preserve-point (Off)

Якщо встановлено On, код журналу намагається розмістити курсор у тому самому місці в кожному рядку журналу, отриманому за допомогою previous-history або next-history.

history-size (не встановлено)

Задає максимальну кількість записів журналу, збережених у списку журналу. Якщо встановлено значення 0, усі наявні записи журналу видаляються, а нові записи не зберігаються. Якщо встановлено значення менше нуля, кількість записів журналу не обмежена. Типово кількість записів журналу встановлюється за значенням змінної оболонки HISTSIZE. За спроби встановити для history-size нечислове значення, для максимальної кількості записів журналу буде встановлено значення 500.

horizontal-scroll-mode (Off)

Коли встановлено On, змушує readline використовувати для показу один рядок, прокручуючи введення горизонтально на одному екранному рядку, коли він стає довшим за ширину екрана, а не переносити на новий рядок. Цей параметр автоматично вмикається для терміналів висотою 1.

input-meta (Off)

Якщо встановлено On, readline увімкне восьмибітове введення (тобто, не видалятиме восьмого біту зі зчитуваних символів), незалежно від того, що, за твердженням терміналу, він підтримує. Назва meta-flag є синонімом цієї змінної. Типовим є Off, але readline встановить On, якщо локаль містить восьмибітові символи. Значення цієї змінної залежить від категорії локалі LC_CTYPE і може змінюватися при зміні локалі.

isearch-terminators (“C-[C-J”)

Рядок символів, який повинен завершити інкрементний пошук без подальшого виконання символу як команди. Якщо цій змінній не надано значення, інкрементний пошук завершать символи ESC і C-J.

keymap (emacs)

Задає поточну розкладку клавіш readline. Допускаються назви розкладок: emacs, emacs-standard, emacs-meta, emacs-ctlx, vi, vi-command і vi-insert. vi еквівалентне vi-command; emacs еквівалентне emacs-standard. Типовим є значення emacs; значення editing-mode також впливає на типову розкладку.

keyseq-timeout (500)

Визначає тривалість очікування readline на символ, під час читання неоднозначної послідовності клавіш (такої, яка може сформувати повну послідовність клавіш на основі вже введеного, або може продовжити введення для завершення довшої послідовності клавіш). Якщо вхід не отримано протягом затримки, readline використає коротшу, але повну послідовність клавіш. Значення вказано в мілісекундах, тому значення 1000 означає, що readline чекатиме на додаткове введення одну секунду. Якщо для цієї змінної встановлено значення, менше або рівне нулю, або нечислове значення, readline чекатиме натиснення наступної клавіші, щоб вирішити, яку послідовність клавіш завершити.

mark-directories (On)

Якщо встановлено в On, завершені каталоги матимуть похилу в кінці назв.

mark-modified-lines (Off)

Якщо встановлено в On, рядки журналу, що були змінені будуть показані з зіркою попереду (*).

mark-symlinked-directories (Off)

Якщо встановлено значення On, до повних назв, які є символьними посиланнями на каталоги, додається коса риска (залежно від значення mark-directories).

match-hidden-files (On)

Ця змінна, якщо її встановити в On, примушує readline знаходити файли, назви яких починаються з `.' (приховані файли) коли відбувається доповнення назв файлів. Якщо встановити значення Off, користувачу треба буде надавати передню `.' в назві файлу, щоб його було доповнено.

menu-complete-display-prefix (Off)

Якщо встановлено значення On, доповнення за меню показує спільний префікс списку можливих доповнень (який може бути порожнім) перед циклічним переходом за списком.

output-meta (Off)

Якщо встановлено значення On, readline показуватиме символи зі встановленим восьмим бітом безпосередньо, а не у вигляді escape-послідовності з метапрефіксом. Типовим є Off, але readline встановить його на On, якщо локаль містить восьмибітові символи. Значення цієї змінної залежить від категорії локалі LC_CTYPE і може змінюватися при зміні локалі.

page-completions (On)

Якщо встановлено в On, readline використовуватиме внутрішній пейджер схожий на more для показу повноекранного списку можливих доповнень за раз.

print-completions-horizontally (Off)

Якщо встановлено значення On, readline виводитиме доповнення зі збігами в алфавітному порядку горизонтально, а не донизу екрану.

revert-all-at-newline (Off)

Якщо встановлено значення On, readline перед поверненням скасує всі зміни в рядках журналу, коли виконується accept-line. Типово рядки журналу можуть бути змінені й зберігають окремі списки скасування для викликів readline.

show-all-if-ambiguous (Off)

Це змінює типову поведінку функцій доповнення. Якщо встановлено значення On, для слів, які мають більше одного можливого доповнення, замість дзвінка будуть негайно виводитися збіги.

show-all-if-unmodified (Off)

Це змінює типову поведінку функцій доповнення так само, як show-all-if-ambiguous. Якщо встановлено значення On, для слів, які мають більше одного можливого доповнення без будь-якого можливого часткового доповнення (можливі доповнення не мають спільного префікса), замість дзвінка будуть негайно виводитися збіги.

show-mode-in-prompt (Off)

Якщо встановлено в On, додайте рядок на початку, щоб показувати підказку режиму редагування: emacs, команда vi, або вставлення vi. Рядки режиму може встановлювати користувач (напр., emacs-mode-string).

skip-completed-text (Off)

Якщо встановлено в On, це змінює типову поведінку доповнення коли один відповідник вставляється в рядок. Цей параметр працює лише коли виконується доповнення всередині слова. Якщо увімкнено, readline не вставляє символи, що збігаються з символами після точки у слові, що доповнюється, тож частини слів після курсора не дублюються.

vi-cmd-mode-string ((cmd))

Якщо змінну show-mode-in-prompt увімкнено, цей рядок виводиться безпосередньо перед останнім рядком основного запиту, коли активний режим редагування vi у режимі команди. Значення розгортається як прив’язка клавіші, тому доступний стандартний набір мета- та керувальних префіксів і керувальних послідовностей зі зворотною косою рискою. Використовуйте екрановані послідовності \1 та \2, щоб почати та закінчити послідовності недрукованих символів, які можна використовувати для вбудовування послідовності керування терміналом у рядок режиму.

vi-ins-mode-string ((ins))

Якщо змінну show-mode-in-prompt увімкнено, цей рядок виводиться безпосередньо перед останнім рядком основного запиту, коли активний режим редагування vi у режимі вставлення. Значення розгортається як прив’язка клавіші, тому доступний стандартний набір мета- та керувальних префіксів і керувальних послідовностей зі зворотною косою рискою. Використовуйте екрановані послідовності \1 та \2, щоб почати та закінчити послідовності недрукованих символів, які можна використовувати для вбудовування послідовності керування терміналом у рядок режиму.

visible-stats (Off)

Якщо встановлено значення On, при виведенні списку можливих доповнень до назви файла буде дописано символ, який позначає тип файла, який виводить команда stat(2).

Умовні конструкції readline¶

Readline реалізує засіб, подібний за духом до умовної компіляції препроцесора C, що дозволяє виконувати прив’язки клавіш і налаштування змінних у результаті тестів. Використовуються чотири директиви обробника.

$if

Конструкція $if дозволяє виконувати прив’язки на основі режиму редагування, терміналу, який використовується, або програми, що використовує readline. Текст тесту після будь-якого оператора порівняння поширюється до кінця рядка; якщо не зазначено інше, для його ізолювання не потрібні символи.

$if Bash
# Нейтралізація поточного або попереднього слова
"\C-xq": "\eb\"\ef\""
$endif

$endif

Ця команда, як у попередньому прикладі, перериває виконання команди $if.

$else

Команди у цій гілці директиви $if буде виконано, якщо не буде пройдено перевірку умови.

$include

Ця директива приймає одну назву файла як аргумент і читає команди і прив'язки з цього файла. Наприклад, наступна директива виконає читання /etc/inputrc:

$include  /etc/inputrc

Пошук¶

У readline передбачено команди для пошуку у журналі команд (див. ЖУРНАЛ нижче) рядків, які містять вказаний рядок. Передбачено два режими пошуку: нарощувальний і ненарощувальний.

Нарощувальний пошук розпочинається перед тим, як користувач завершив введення рядка для пошуку. При введення кожного з символів рядка пошуку, readline показуватиме наступний запис із журналу, який відповідає введеному на поточний момент рядку. Для нарощувального пошуку достатньо мінімальної кількості символів для знаходження бажаного запису журналу. Для переривання нарощувального пошуку використовують значення змінної isearch-terminators. Якщо із цією змінною не пов'язано значення, нарощувальний пошук можна буде перервати натисканням клавіші Esc або комбінації клавіш Ctrl-J. Натискання комбінації клавіш Ctrl-G призведе до переривання нарощувального пошуку і відновлення початкового рядка. При перериванні пошуку запис журналу, який містить рядок пошуку стане поточним рядком команди.

Щоб знайти інші відповідні записи в списку журналу, наберіть Control-S або Control-R, відповідно. Це почне пошук назад або вперед в журналу на наступний запис, щоб відповідає вже набраному рядку. Будь-які інші комбінації клавіш прив'язані до команд readline припинять пошук та виконають команду. Наприклад, newline припинить пошук та прийме рядок, таким чином виконуючи команду зі списку журналу.

Readline запам'ятовує останній рядок нарощувального пошуку. Якщо буде двічі поспіль введено Ctrl-R при визначенні рядка нового пошуку, буде використано рядок пошуку з пам'яті.

Ненарощувальні пошуки зчитують весь рядок пошуку перед тим, як починати шукати в рядках журналу. Рядок пошуку може бути набраний користувачем або бути частиною поточного рядка.

Назви команд readline¶

Далі наведено список назв команд та типові послідовності клавіш, до яких вони прив'язані. Назви команд без відповідної послідовності клавіш є типово неприв'язаними. В наступних описах, point посилається на поточну позицію курсора, а mark вказує на позицію курсора, збережену командою set-mark. Текст між точкою і позначкою позначається, як region.

Команди для пересування¶

beginning-of-line (C-a)

Перейти до початку поточного рядка.

end-of-line (C-e)

Перейти до кінця рядка.

forward-char (C-f)

Перейти на символ вперед.

backward-char (C-b)

Перейти назад на один символ.

forward-word (M-f)

Перейти вперед до кінця наступного слова. Слова складаються з літер та цифр.

backward-word (M-b)

Перейти назад до початку поточного або попереднього слова. Слова складаються з літер і цифр.

shell-forward-word

Перейти вперед до кінця наступного слова. Словами вважаються послідовності символів, які обмежено ненейтралізованими метасимволами оболонки.

shell-backward-word

Перейти назад до початку поточного або попереднього слова. Словами вважаються послідовності символів, які обмежено ненейтралізованими метасимволами оболонки.

previous-screen-line

Спробувати перемістити позицію до того самого стовпчика фізичного екрана у попередньому рядку фізичного екрана. Це не дасть бажаного результату, якщо поточний рядок readline не займає більше одного фізичного рядка або якщо позиція не перевищує довжини запиту разом із довжиною екрана у символах.

next-screen-line

Спробувати перемістити позицію до того самого стовпчика фізичного екрана у наступному рядку фізичного екрана. Це не дасть бажаного результату, якщо поточний рядок readline не займає більше одного фізичного рядка або якщо довжина поточного рядка readline не перевищує довжини запиту разом із довжиною екрана у символах.

clear-display (M-C-l)

Очистити екран і, якщо можна, буфер гортання термінала, потім перемалювати поточний рядок, лишивши поточний рядок на початку екрана.

clear-screen (C-l)

Очистити екран, потім перемалювати поточний рядок, лишивши поточний рядок на початку екрана. З аргументом освіжити поточний рядок без очищення екрана.

redraw-current-line

Освіжити поточний рядок.

Команди для роботи з журналом¶

accept-line (Newline, Return)

Прийняти рядок, незалежно від того, де перебуває курсор. Якщо цей рядок є непорожнім, додати його до списку журналу відповідно до стану змінної HISTCONTROL. Якщо рядок є зміненим рядком журналу, потім відновити початковий стан рядка журналу.

previous-history (C-p)

Отримати попередню команду зі списку журналу, пересунувшись назад списком.

next-history (C-n)

Отримати наступну команду зі списку журналу, пересунувшись вперед списком.

beginning-of-history (M-<)

Перейти до першого рядка у журналі.

end-of-history (M->)

Перейти до кінця журналу введення, тобто до рядка, який зараз вводять.

operate-and-get-next (C-o)

Прийняти поточний рядок до виконання і отримати наступний рядок з журналу відносно поточного для редагування. Числовий аргумент, якщо його вказано, визначає запис журналу, яким слід скористатися замість поточного рядка.

fetch-history

Із числовим аргументом отримати відповідний запис у списку журналу і зробити його поточним рядком. Без аргументу, перейти назад до першого запису у списку журналу.

reverse-search-history (C-r)

Шукати у напрямку до початку журналу, починаючи з поточного рядка і пересуваючись «вгору» журналу, якщо це потрібно. Це нарощувальний пошук.

forward-search-history (C-s)

Шукати у напрямку до кінця журналу, починаючи з поточного рядка і пересуваючись «вниз» журналу, якщо це потрібно. Це нарощувальний пошук.

non-incremental-reverse-search-history (M-p)

Шукати у напрямку до початку журналу, починаючи з поточного рядка, з використанням ненарощувального пошуку рядка, який надано користувачем.

non-incremental-forward-search-history (M-n)

Шукати у напрямку до кінця журналу з використанням ненарощувального пошуку рядка, який надано користувачем.

history-search-forward

Шукати вперед через історію рядок з символами між початком поточного рядка і точкою. Це - ненарощувальний пошук.

history-search-backward

Шукати назад через історію рядок з символами між початком поточного рядка і точкою. Це - ненарощувальний пошук.

history-substring-search-backward

Шукати назад через історію рядок з символами між початком поточного рядка і поточною позицією курсора (точкою). Рядок пошуку може мати збіг в будь-де в низці журналу. Це - ненарощувальний пошук.

history-substring-search-forward

Шукати вперед через історію рядок з символами між початком поточного рядка і точкою. Рядок пошуку може мати збіг будь-де в низці журналу. Це - ненарощувальний пошук.

yank-nth-arg (M-C-y)

Вставити перший аргумент попередньої команди (переважно друге слово на попередньому рядку) в точці. З аргументом n, вставити n-те слово з попередньої команди (слова в попередній команді починаються з слова 0). Негативний аргумент вставляє n-те слово від кінця попередньої команди. Коли аргумент n обчислено, його витягують як ніби вказано розкриття журналу "!n".

yank-last-arg (M-., M-_)

Вставити останній аргумент попередньої команди (останнє слово попереднього запису журналу). З числовим аргументом, поводиться так само як yank-nth-arg. Успішні виклики в yank-last-arg пересуваються назад в списку журналу, вставляючи останнє слово (або слово, вказане аргументом першого виклику) кожного рядка по черзі. Будь-який числовий аргумент наданий цим послідовним викликам визначає напрямок пересування через історію. Негативний аргумент перемикає напрямок через історію (назад чи вперед), Засоби розкриття журналу використовуються для витягання останнього слова, як ніби вказано розкриття журналу "!$".

shell-expand-line (M-C-e)

Розгорнути рядок, як це робить оболонка. У результати буде виконано розгортання альтернатив та журналу, а також усіх розгортань слів оболонки. Опис розгортання за журналом наведено у розділі ДОПОВНЕННЯ ЗА ЖУРНАЛОМ.

history-expand-line (M-^)

Виконати доповнення за журналом для поточного рядка. Опис доповнення за журналом можна знайти у розділі ДОПОВНЕННЯ ЗА ЖУРНАЛОМ нижче.

magic-space

Виконати доповнення за журналом для поточного рядка і вставити пробіл. Опис доповнення за журналом можна знайти у розділі ДОПОВНЕННЯ ЗА ЖУРНАЛОМ нижче.

alias-expand-line

Виконати розгортання альтернатив у поточному рядку. Опис розгортання альтернатив можна знайти у розділі АЛЬТЕРНАТИВИ.

history-and-alias-expand-line

Виконати доповнення за журналом та розгортання альтернатив у поточному рядку.

insert-last-argument (M-., M-_)

Синонім до yank-last-arg.

edit-and-execute-command (C-x C-e)

Викликати редактор для поточного рядка команди і виконати результат як команди оболонки. Bash спробує викликати як редактор $VISUAL, $EDITOR і emacs, саме у такому порядку.

Команди для змінення тексту¶

end-of-file (зазвичай C-d)

Символ, що вказує кінець файла, як установлено, наприклад, у ``stty''. Якщо цей символ читається, коли в рядку немає символів, а позиція міститься на початку рядка, readline інтерпретує його як кінець уведення і повертає EOF.

delete-char (C-d)

Видалити символ у точці. Якщо ця функція прив’язана до того ж символу, що й символ tty EOF, зазвичай C-d, опис дії див. вище.

backward-delete-char (Rubout)

Видалити символ перед курсором. Якщо надано числовий аргумент, зберегти видалений текст у кільці вбитого.

forward-backward-delete-char

Видалити символ під курсором, якщо курсор не перебуває в кінці рядка; в останньому випадку буде видалено символ перед курсором.

quoted-insert (C-q, C-v)

Додати наступний уведений символ до рядка дослівно. Так можна вставити послідовності клавіш, наприклад, C-q.

tab-insert (C-v TAB)

Вставити символ табуляції.

self-insert (a, b, A, 1, !, ...)

Вставити введений символ.

transpose-chars (C-t)

Поміняти місцями символ перед курсором і символ під курсором, також перемістити курсор вперед. Якщо курсор перебуває в кінці рядка, то буде переставлено останні два символи рядка. Від'ємні аргументи не діють.

transpose-words (M-t)

Поміняти місцями слово перед курсором і слово після курсора, також перемістити курсор вперед. Якщо курсор перебуває в кінці рядка, то буде переставлено останні два слова в рядку.

upcase-word (M-u)

Перевести поточне (або наступне) слово у верхній регістр. З від'ємним аргументом, перевести у верхній регістр попереднє слово, не переміщуючи курсора.

downcase-word (M-l)

Перевести поточне (або наступне) слово у нижній регістр. З від'ємним аргументом, перевести у нижній регістр попереднє слово, не переміщуючи курсора.

capitalize-word (M-c)

Почати з великої букви поточне (або наступне) слово. З від'ємним аргументом, Почати з великої букви попереднє слово, не переміщуючи курсора.

overwrite-mode

Перемкнути режим заміни. З явним додатним числовим аргументом перемикається в режим заміни. З явним недодатним числовим аргументом перемикається в режим вставки. Ця команда впливає лише на режим emacs; режим vi вмикає заміну інакше. Кожен виклик readline() починається в режимі вставки. В режимі заміни, пов'язані з self-insert, замінюють текст у позиції курсора, а не зсувають його вправо. Символи, пов'язані з backward-delete-char, замінюють символ перед курсором на пропуск. Типово ця команда не зв’язана.

Вбивання та висмикування¶

kill-line (C-k)

Вбити текст від точки до кінця рядка.

backward-kill-line (C-x Rubout)

Вбити текст назад до початку рядка.

unix-line-discard (C-u)

Вбити назад від точки до початку рядка. Вбитий текст зберігається в кільці вбитого.

kill-whole-line

Зачистити усі символи у поточному рядку без зв'язку з позицією.

kill-word (M-d)

Вбити від точки до кінця поточного слова, або якщо між словами, до кінця наступного слова. Межі слів такі ж самі, як в forward-word.

backward-kill-word (M-Rubout)

Зачистити слово за позицією. Межі слів є тими самими, які використовуються backward-word.

shell-kill-word

Вбити від точки до кінця поточного слова, або якщо між словами, до кінця наступного слова. Межі слів такі ж самі, як в shell-forward-word.

shell-backward-kill-word

Зачистити слово за позицією. Межі слів є тими самими, які використовуються shell-backward-word.

unix-word-rubout (C-w)

Зачистити слово за позицією, використовуючи пробіл як можу слова. Зачищений текст буде збережено у кільці зачищення.

unix-filename-rubout

Вбити слово за точкою, використовуючи пробіл та символ похилої, як межі слів. Вбитий текст зберігається у кільці вбитого.

delete-horizontal-space (M-\)

Вилучити усі пробіли і табуляції навколо позиції.

kill-region

Зачистити текст у поточній області.

copy-region-as-kill

Копіювати текст до області, щоб зачистити буфер.

copy-backward-word

Копіювати слово до позиції до буфера зачищення. Межі слова є тими самими, що і для backward-word.

copy-forward-word

Копіювати слово після позиції до буфера зачищення. Межі слова є тими самими, що і для forward-word.

yank (C-y)

Висмикнути верхівку кільця вбитого в буфер на точці.

yank-pop (M-y)

Повернути кільце вбитого, і висмикнути нову верхівку. Працює лише після yank або yank-pop.

Числові аргументи¶

digit-argument (M-0, M-1, ..., M--)

Додати цю цифру до аргументу, що вже збирається, або почати новий аргумент. M-- починає негативний аргумент.

universal-argument

Це інший спосіб вказати аргумент. Якщо після цієї команди вказано одну або декілька цифр, можливо, разом із початковим знаком «мінус», ці цифри визначать аргумент. Якщо після команди вказано цифри, повторне виконання universal-argument завершує числовий аргумент, інакше буде проігноровано. У особливому випадку, якщо за цією командою одразу вказано символ, який не є ні цифрою, ні знаком «мінус», лічильник аргументу для наступної команди буде помножено на чотири. Початковим значенням лічильника аргументу є одиниця, тому виконання цієї функції уперше збільшує лічильник до чотирьох, наступне виконання — до шістнадцяти, тощо.

Доповнення¶

complete (TAB)

Спробувати виконати доповнення тексту перед позицією. Bash спробує виконати доповнення, користуючись текстом як змінною (якщо текст починається з $), іменем користувача (якщо текст починається з ~), назвою вузла (якщо текст починається з @) або командою (включно з альтернативами та функціями) послідовно. Якщо нічого не буде знайдено, буде виконано спробу доповнення за назвою файла.

possible-completions (M-?)

Список можливих доповнень тексту до позиції.

insert-completions (M-*)

Вставити усі доповнення тексту перед позицією, які могло б бути створено possible-completions.

menu-complete

Подібно до complete, але замінює слово для доповнення єдиним відповідником зі списку можливих доповнень. Повторне виконання menu-complete крокує через список можливих доповнень, вставляючи кожен відповідник по черзі. В кінці списку доповнень, дзвенить дзвоник (контрольовано параметром bell-style) та відновлюється початковий текст. Аргумент n пересуває n позицій вперед в списку відповідників; можна використати негативний аргумент для пересування назад по списку. Ця команда призначена бути прив'язаною до TAB, але є типово неприв'язаною.

menu-complete-backward

Ідентично до menu-complete, але пересуває назад через список можливих доповнень, як ніби menu-complete було надано негативний аргумент. Ця команда є типово неприв'язаною.

delete-char-or-list

Вилучає символ під курсором, якщо він не на початку або в кінці рядка (як delete-char). Якщо в кінці рядка, поводиться ідентично до possible-completions. Ця команда типово неприв'язана.

complete-filename (M-/)

Спробувати доповнити назву файла за текстом до позиції.

possible-filename-completions (C-x /)

Вивести можливі варіанти доповнення тексту до позиції, вважаючи текст назвою файла.

complete-username (M-~)

Спробувати доповнити ім'я користувача за текстом до позиції.

possible-username-completions (C-x ~)

Вивести можливі варіанти доповнення тексту до позиції, вважаючи текст іменем користувача.

complete-variable (M-$)

Спробувати доповнити змінну оболонки за текстом до позиції.

possible-variable-completions (C-x $)

Вивести можливі варіанти доповнення тексту до позиції, вважаючи текст змінної оболонки.

complete-hostname (M-@)

Спробувати доповнити назву вузла за текстом до позиції.

possible-hostname-completions (C-x @)

Вивести можливі варіанти доповнення тексту до позиції, вважаючи текст назвою вузла.

complete-command (M-!)

Спробувати доповнення на тексті перед точкою, розглядаючи її, як назву команди. Доповнення команди намагається знайти відповідник тексту між псевдонімами, зарезервованими словами, функціями оболонки, вбудованими елементами оболонки, та, зрештою, назвами виконуваних файлів, в саме такому порядку.

possible-command-completions (C-x !)

Вивести можливі варіанти доповнення тексту до позиції, вважаючи текст назвою команди.

dynamic-complete-history (M-TAB)

Спробувати доповнення на тексті перед точкою, порівнюючи текст з рядками зі списку журналу щодо потенційних відповідників доповнення.

dabbrev-expand

Спробувати доповнення меню на тексті перед точкою, порівнюючи текст з рядками зі списку журналу щодо потенційних відповідників доповнення.

complete-into-braces (M-{)

Виконати доповнення назви файла і вставити список можливих доповнень у фігурних дужках так, щоб список став доступним оболонці (див. Розгортання у дужках вище).

Макроси клавіатури¶

start-kbd-macro (C-x ()

Почати збереження введених символів до поточного макросу клавіатури.

end-kbd-macro (C-x ))

Зупинити збереження введених символів до поточного макросу клавіатури і зберегти визначення.

call-last-kbd-macro (C-x e)

Повторно виконати останній визначений макрос клавіатури, надіславши символи макроса так, наче їх було введено з клавіатури.

print-last-kbd-macro ()

Вивести останній макрос клавіатури, визначений у форматі, який можна використати у файлі inputrc.

Різне¶

re-read-init-file (C-x C-r)

Прочитати вміст файла inputrc і включити усі прив'язки або визначення змінних, які там буде знайдено.

abort (C-g)

Перервати виконання поточної команди редагування і відтворити гудок термінала (який встановлюється параметром bell-style).

do-lowercase-version (M-A, M-B, M-x, ...)

Якщо метафікований символ x є символом верхнього регістру, виконати команду, яку пов'язано із відповідним метафікованим символом нижнього регістру. Поведінку не визначено, якщо x вже є символом нижнього регістру.

prefix-meta (ESC)

Метафікувати наступний введений символ. ESC f є тим самим, що і Meta-f.

undo (C-_, C-x C-u)

Нарощувальне скасування дій, яке окремо записується для кожного рядка.

revert-line (M-r)

Скасувати усі зміни, які було внесено до цього рядка. Результат буде подібним до виконання команди undo достатню для повернення рядка до початкового стану кількість разів.

tilde-expand (M-&)

Виконати тильда-розгортання для поточного слова.

set-mark (C-@, M-<пропуск>)

Встановити позначку у позицію. Якщо вказано числовий аргумент, буде встановлено позначку у відповідній числовій позиції.

exchange-point-and-mark (C-x C-x)

Поміняти місцями позиці і позначку. Для поточної позиції курсора буде встановлено збережену позицію, а попередню позицію курсора буде збережено як позначку.

character-search (C-])

Буде прочитано символ, після чого позицію буде пересунуто до наступного входження цього символу. Використання від'ємного значення аргументу призведе до переходу до попередніх входжень.

character-search-backward (M-C-])

Буде прочитано символ, після чого позицію буде пересунуто до попереднього входження цього символу. Використання від'ємного значення аргументу призведе до переходу до наступних входжень.

skip-csi-sequence

Прочитати достатньо символів для складання багатоклавішної послідовності, подібної до тієї, яку визначено для клавіш, подібних до Home і End. Такі послідовності починаються з індикатора керівної послідовності (CSI), зазвичай, ESC-[. Якщо цю послідовність прив'язано до "\[", клавіші, з яких складаються такі послідовності не працюватимуть, якщо їх не пов'язано явно із командою readline, — не вставлятимуть символи клавіш до буфера редагування. Типово, не прив'язано, але, зазвичай, прив'язують до ESC-[.

insert-comment (M-#)

Без числового аргументу на початку поточного рядка буде вставлено значення змінної readline comment-begin. Якщо вказано числовий аргумент, ця команда працюватиме як перемикач: якщо символи на початку рядка не збігаються зі значенням comment-begin, буде вставлено це значення, в іншому ж випадку, символи comment-begin буде вилучено з початку рядка. В обох випадках рядок буде прийнято так, наче було вставлено символ нового рядка. За типового значення comment-begin ця команда перетворює поточний рядок на коментар оболонки. Якщо у результаті застосування числового аргументу символ коментування буде вилучено, рядок буде виконано командною оболонкою.

spell-correct-word (C-x s)

Виконати виправлення у поточному слові, вважаючи його назвою каталогу або файла, у той самий спосіб, що і для параметра оболонки cdspell. Межі слів є тими самими, що використовуються у shell-forward-word.

glob-complete-word (M-g)

Слово перед позицією буде оброблено як взірець для розгортання шляху з неявним додаванням зірочки наприкінці. Цей взірець буде використано для створення списку відповідних назв файлів для можливого доповнення.

glob-expand-word (C-x *)

Слово перед позицією буде оброблено як взірець для розгортання шляху. Буде вставлено список відповідних назв файлів із заміною слова. Якщо буде передано числовий аргумент, перед розгортанням шляху до слова буде неявним чином дописано зірочку наприкінці.

glob-list-expansions (C-x g)

Буде показано список розгортань, які було б створено за допомогою glob-expand-word і перемальовано рядок. Якщо буде передано числовий аргумент, перед розгортанням шляху до слова буде неявним чином дописано зірочку наприкінці.

dump-functions

Вивести усі функції та їхні прив'язки до комбінацій клавіш до потоку виведення readline. Якщо вказано числовий аргумент, виведені дані буде форматовано так, щоб їх можна було зробити частиною файла inputrc.

dump-variables

Вивести усі придатні до встановлення змінні readline та їхні значення до потоку виведення readline. Якщо вказано числовий аргумент, виведені дані буде форматовано так, щоб їх можна було зробити частиною файла inputrc.

dump-macros

Вивести усі послідовності клавіш readline, які пов'язано із макросами та рядки, які вони виводять. Якщо вказано числовий аргумент, виведення буде форматовано таким чином, щоб його можна було зробити частиною файла inputrc.

display-shell-version (C-x C-v)

Вивести дані щодо версії для поточного екземпляра bash.

Запрограмоване доповнення¶

Якщо буде здійснено спробу доповнення слова для аргументу команди, для якої специфікацію доповнення (compspec) було визначено з використанням вбудованої команди complete (див. ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ нижче), буде викликано можливості програмованого доповнення.

Спочатку, буде визначено назву команди. Якщо слово команди є порожнім рядком (спробу доповнення виконано на початку порожнього рядка), буде використано будь-які compspec, які визначено за допомогою параметра -E команди complete. Якщо для команди визначено compspec, цей compspec буде використано для створення списку можливих доповнень слова. Якщо словом команди є повна назва шляху, спочатку буде виконано пошук compspec для повної назви шляху. Якщо для повної назви шляху не буде знайдено compspec, буде виконано спробу знайти compspec для частини, яка слідує за кінцевим символом похилої риски. Якщо ці пошуки не дадуть результату у формі compspec, типово, буде використано будь-який compspec, який визначено за допомогою параметра -D команди complete. Якщо типового compspec немає, bash спробує розгортання альтернатив для слова команди, як остаточний резервний варіант, і спробує знайти compspec для слова команди за будь-яким успішним розгортанням.

Щойно буде знайдено compspec, його буде використано для побудови списку відповідних слів. Якщо compspec не буде знайдено, буде виконано звичайне доповнення bash, яке описано вище у розділі Доповнення.

Спочатку, буде використано дії, які визначено compspec. Повернуто буде лише відповідники, префіксом яких є слово, яке доповнюють. Якщо для доповнення назв файлів або каталогів використано параметр -f або -d, для фільтрування відповідників буде використано значення змінної оболонки FIGNORE.

Далі буде створено усі доповнення, які задано взірцем розгортання шляхів для параметра -G. Створені за взірцем слова не обов'язково повинні збігатися зі словом, яке доповнюють. Для фільтрування відповідників не буде використано змінну середовища GLOBIGNORE, але буде використано змінну середовища FIGNORE.

Далі, буде розглянуто рядок, який задано як аргумент параметра -W. Спочатку, рядок буде поділено на слова з використанням символів в особливій змінній IFS, як роздільників. Буде також взято до уваги нейтралізацію символів в оболонці. Потім кожне слово буде розгорнуто з використання розгортання у фігурних дужках, розгортання тильди, розгортання параметрів і змінних, заміни команд та арифметичних обчислень, які описано вище у розділі РОЗГОРТАННЯ. Результати буде поділено за правилами, які описано вище у розділі Поділ на слова. Відповідність результатів слову, яке доповнюють, буде встановлено з використанням доповнюваного слова як префікса. Відповідні слова стануть можливими варіантами доповнення.

Після того, як ці збіги згенеровано, викликається будь-яка функція оболонки або команда з параметрами -F та -C. Коли команда або функція викликається, змінні COMP_LINE, COMP_POINT, COMP_KEY і COMP_TYPE отримують значення, як описано вище в розділі Змінні оболонки. Якщо викликається функція оболонки, встановлюються також змінні COMP_WORDS і COMP_CWORD. Під час виклику функції або команди, першим аргументом ($1) є назва команди, аргументи якої доповнюються, другий аргумент ($2) — це слово, яке доповнюється, а третій аргумент ($3) — це слово, що передує в поточному командному рядку слову, яке доповнюється. Фільтрування згенерованих доповнень за доповнюваним словом не виконується; функція або команда має повну свободу щодо генерування збігів.

Першою буде виконано будь-яку функцію, яку вказано за допомогою -F. Функція може використовувати усі можливості оболонки, зокрема вбудовану команду compgen, яку описано нижче, для створення відповідників. Функція має записувати усі можливі варіанти доповнень до змінної-масиву COMPREPLY, по одному варіанту на елемент масиву.

Далі, буде викликано будь-яку команду, яку вказано за допомогою параметра -C, у середовищі, яке є еквівалентним до заміни команди. Команда має вивести список доповнень, по одному на рядок, до стандартного виведення. Для екранування символу нового рядка, якщо потрібно, можна скористатися символом зворотної похилої риски.

Після створення всіх можливих доповнень, до списку буде застосовано будь-який фільтр, визначений з параметром -X. Фільтр - це шаблон, який використовується для розujhnfння шляху; & в шаблоні замінюється текстом слова, що доповнюється. Літерал & можна екранувати за допомогою зворотної похилої риски; вона видаляється перед випробуванням збігу. Будь-яке доповнення, яке відповідає шаблону, буде вилучено зі списку. Початковий ! заперечує шаблон; у цьому випадку буде видалено будь-яке доповнення, що не відповідає шаблону. Якщо ввімкнено параметр оболонки nocasematch, відповідність перевіряється без урахування регістру букв.

Нарешті, будь-який префікс і суфікс, зазначені параметрами -P і -S, додаються до кожного члена списку доповнення, а результат повертається до коду доповнення readline як список можливих доповнень.

Якщо раніше застосовані дії не створять жодного відповідника, і було передано параметр -o dirnames команди complete при визначенні compspec, буде виконано спробу доповнення назви каталогу.

Якщо при визначенні compspec команді complete було передано параметр -o plusdirs, буде виконано спробу доповнення назви каталогу, а усі відповідники буде додано до результатів інших дій.

Типово, якщо знайдено compspec, усі створені за ним результати буде повернуто до коду доповнення як повний набір можливих доповнень. Спроби скористатися типовими доповненням bash виконано не буде, а типове доповнення назв файлів для readline буде вимкнено. Якщо вказано параметр -o bashdefault команди complete при визначенні compspec, буде виконано спробу скористатися типовими доповненнями bash, якщо compspec не дає ніяких відповідників. Якщо вказано параметр -o default команди complete при визначенні compspec, буде використано типові доповнення readline, якщо compspec (і, якщо зроблено спробу, типові доповнення bash) не дає жодного відповідника.

Якщо compspec вказує, що бажаним є доповнення назви каталогу, програмовані функції доповнення примусять readline дописати символ похилої риски наприкінці доповнених назв, які є символічними посиланням на каталоги з використанням значення змінної readline mark-directories, незалежно від значення змінної readline mark-symlinked-directories.

Є деяка підтримка динамічної модифікації доповнення. Це корисно, якщо застосовується в поєднанні із типовим доповненням, зазначеним у complete -D. Функції оболонки, що виконуються як обробники доповнення, можуть вказувати, що доповнення слід повторити, повернувши статус виходу 124. Якщо функція оболонки повертає 124 і змінює compspec, пов’язаний з командою, для якої виконується спроба доповнення (подається як перший аргумент, коли функція виконується), програмоване доповнення перезапускається з початку зі спробою знайти новий compspec для цієї команди. Це дозволяє динамічно будувати набір доповнень у міру спроб доповнення, а не завантажувати всі одночасно.

Наприклад, якщо припустити, що існує бібліотека compspec, кожна з яких зберігається у файлі, що відповідає назві команди, така функція доповнення типово завантажуватиме доповнення динамічно:

_completion_loader()
{
. "/etc/bash_completion.d/$1.sh" >/dev/null 2>&1 && return 124
}
complete -D -F _completion_loader -o bashdefault -o default

Показник подій¶

Показник подій - це посилання на запис командного рядка в списку журналу. Якщо посилання не абсолютне, події є відносними до поточної позиції в списку журналу.

!

Розпочати заміну за журналом, якщо далі не вказано пропуск, символ нового рядка, символ повернення каретки, = або ( (якщо увімкнено параметр оболонки extglob за допомогою вбудованої команди shopt).

!n

Посилання на рядок команди n.

!-n

Посилання на поточну команду мінус n.

!!

Посилання на попередню команду. Синонім «!-1».

!рядок

Вказує на найсвіжішу команду, яка передує поточній позиції у списку журналу і починається з рядка рядок.

!?рядок[?]

Вказує на найсвіжішу команду, яка передує поточній позиції у списку журналу і починається з рядка рядок. Кінцевий ? можна не вказувати, якщо після рядка одразу йде символ нового рядка. Якщо рядок не вказано, буде використано рядок з найсвіжішого пошуку. Якщо попереднього рядка пошуку не існує, буде повідомлено про помилку.

^рядок1^рядок2^

Швидке підставляння. Повторити попередню команду, замінивши рядок1 на рядок2. Еквівалент “!!:s^рядок1^рядок2^” (див. Модифікатори нижче).

!#

Увесь рядок команди, який уже введено.

Показники слів¶

Вказівники слів використовують для вибору бажаних слів з події. : відокремлює специфікацію події від вказівника слів. Двокрапку можна пропустити, якщо вказівник слова починається з ^, $, *, - або %. Слова нумерують з початку рядка. Перше слово матиме номер 0 (нуль). Слова буде вставлено до поточного рядка із відокремленням одинарним пробілом.

0 (нуль)

Нульове слово. Для оболонки це слово команди.

n

n-е слово.

^

Перший аргумент. Тобто, слово 1.

$

Останнє слово. Зазвичай, це останній аргумент, але його буде розгорнуто до нульового слова, якщо у рядку буде лише одне слово.

%

Перше слово, знайдене за останнім пошуком `?рядок?', якщо рядок пошуку починається із символу, який є частиною слова.

x-y

Діапазон слів; «-y» — скорочення «0-y».

*

Усі слова, окрім нульового. Синонім до «1-$». Не є помилкою використання *, якщо у події точно одне слово — у такому випадку буде повернуто порожній рядок.

x*

Скорочення від x-$.

x-

Скорочення x-$, подібно до x*, але пропускає останнє слово. Якщо не вказано x, типовим значенням є 0.

Якщо вказано слово-визначення без специфікації події, як подію буде використано попередню команду.

Модифікатори¶

Після необов'язкового вказівника слова може бути послідовність одного або декількох наступних модифікаторів, перед кожним з яких має бути «:». Модифікатори модифікують або змінюють слово або слова, які вибрано з події журналу.

h

Вилучити кінцевий компонент назви файла, лишивши лише початок.

t

Вилучити усі початкові компоненти назви файла, лишивши лише кінець.

r

Вилучити кінцевий суфікс у формі .xxx, лишивши лише основну назву.

e

Вилучити усе, окрім завершального суфікса.

p

Вивести нову команду, але не виконувати її.

q

Нейтралізувати підставлені слова, екрануючи подальші підставлення.

x

Нейтралізувати замінені слова, як з q, але з поділом на слова за пропусками або символами нового рядка. Модифікатори q і x є взаємно виключними; буде використано лише останній з використаних.

s/старий/новий/

Замінити на новий перше входження запису старий у рядку події. Можна скористатися будь-яким символом як роздільником замість /. Кінцевий роздільник є необов'язковим, якщо він є останнім символом у рядку події. Роздільник можна нейтралізувати у записах старий і новий одинарним символом зворотної похилої риски. Якщо у записі новий використано &, його буде замінено на запис старий. Одинарний символ зворотної похилої риски нейтралізуватиме &. Якщо запис старий є порожнім, для нього буде встановлено останній замінений запис старий або, якщо попередніх замінників за журналом немає, останній рядок у пошуку !?рядок[?]. Якщо запис новий є порожнім, буде вилучено усі відповідні записи старий.

&

Повторити попередню підстановку.

g

Спричиняє застосування змін до усього рядка події. Використовують у поєднанні із «:s» (наприклад, «:gs/старий/новий/») або «:&». Якщо використано з «:s», можна скористатися будь-яким роздільником замість /, а кінцевий роздільник є необов'язковим, якщо він є останнім символом рядка події. a можна скористатися як синонімом g.

G

Застосувати наступний модифікатор «s» або «&» один раз до кожного слова у рядку подій.